В Ужгороді може заробити кожен заїжджий гастролер. ФОТО

Останнім часом обласний центр Закарпаття облюбували заїжджі гастролери: вуличні музиканти, клоуни. Добре, коли їхня робота додає перехожим хорошого настрою – не шкода кинути у футляр і червонець, двадцятку. А бувають і такі, що ліпше би не грали і наші нерви і смаки  не псували. Але наші люди добрі, то отож, кажуть, нехай собі грають і заробляють.

…22 лютого на Корзо хлопець у синій балоновій куртці та джинсах енергійно співав під гітару російські пісні. Співав дуже швидко і нечітко (та ще і з-за рогу доносилася музика інших музикантів), але декілька разів прозвучали слова «отомстим (?) отстоим (?) за русских ребят». Недочула, то не буду доточувати. У футлярі з-під гітари були  банкноти різних номіналів – 2, 5, 10-гривневі, копійки. На футлярі – чорний рюкзак і напис на картонці «Збираємо на квитки Додому» та малюнок будинку.

Хлопець із рудою борідкою підбігав до перехожих і, тицяючи синього картуза, в якому були гривні, приказним тоном російською казав: «Подайте музыкантам». На моє запитання хлопець відповів, що вони група «Рукурудза» з Луцька, а він для групи є «всем». Вже були в Мукачеві. Поцікавився, з якою метою фотографую. Як почув, що я журналіст, то став віддалятися. Я зробила декілька спроб поспілкуватися з ним, але безуспішно. «Как насобираем нужную сумму, так сразу и уйдем. Дайте нормально насобирать денег», – попросив.

Перехожі кидали гроші і в футляр, і в картуз, не звертаючи уваги на слова пісні. В Інтернеті про групу «Рукурудза» я не знайшла жодної інформації.

Минулого тижня на перехресті вулиць Корзо – Волошина, біля «Золотого ключика», з’явився знайомий мені хлопець з руденькою борідкою з п’ятьма голубами. У картонній коробці – гривні і напис на ній: «Фото 20 гривень». Хлопця впізнала і попросила дозволу сфоткати пернатих. Дозволив. Пригадала йому нашу лютневу зустріч. Промовчав. На цей раз гастролер розповів нову легенду: « Я – з Чернівців. Вирощуємо і дресируємо голубів. З ними їздимо по різних містах України. За отримані гроші від фото з птахами купуємо корм». На бруківці – пташиний послід.

 З перехожих зупиняються ті, що йдуть з дітьми – дітям таки цікаво.

У п’ятницю у післяобідню пору дві сестрички годували голубів. Поруч стояла їхня мама. Господаря не було. На картонній коробці напис: «На корм», у ній – декілька гривень. Жінка розповіла мені, що «ці хлопці якісь непевні, бачила, як розпивали на терасі коньяк. Міліція їх сварила і ганяла, то, видно, тому вони і зняли напис про 20 грн. за фото». Протягом 15 хвилин господарі так і не повернулися, а тим часом  бажаючих погодувати з рук пернатих і погладити їх збільшилося.

Сьогодні голубів на звичному місці вже не було. Хоча територія і підметена, але залишки пташиного посліду є.  

Тетяна Грицищук, фото автора