На Синевирі відбувся 26-й літній вільний університет

Щорічний вільний університет під час літа об᾿єднує за столом перемовин представників угорських громад з різних регіонів Карпатського басейну. Сюди приїздять політичні діячі, викладачі університетів, учені, журналісти, керівники громадських організацій, студенти та депутати.

Протягом трьох днів учасники форуму обговорювали різноманітні питання, пов᾿язані з усіма аспектами життєдіяльності угорської національної меншини в країнах Карпатського регіону: розвиток економіки Закарпаття, роботу молоді за кордоном, допомогу угорцям краю, а також міжнародне економічне, екологічне й культурне співробітництво та європейський шлях України. Не оминули й гаряче на сьогодні питання, довкола якого ще виникає багато суперечок, – Закон України «Про освіту».

З доповідями на форумі виступили Андрея Бочкор, депутат Європарламенту, Василь Брензович, народний депутат України, голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» (КМКС), Геннадій Москаль, голова Закарпатської ОДА, Йосип Борто, перший заступник голови обласної ради, Ілдика Орос, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, та інші.

Геннадій Москаль також відвідав Синевирську Поляну. Під час виступу він зазначив, що в міжнародному співробітництві хоч і присутні деякі проблеми, але, на його думку, найважливіше наразі життя закарпатців. «Ми не брали, не беремо й не будемо брати участь у конфліктах», – зазначив губернатор краю, який упевнений, що відносини між Закарпаттям та Угорщиною дедалі зміцнюватимуться завдяки тісній і злагодженій спів­праці. Дьордь Кота, директор Торгово-промислової палати, під час свого виступу серед іншого виокремив питання щодо пунктів перетину кордону, зазначивши: «Закарпаттю потрібна більша увага закордонних інвесторів. Тут ідеться не тільки про туристичний потік, але й тих потенційних закордонних інвесторів, які можуть і вкладатимуть кошти в розвиток. Для цього потрібні нові КПП та/або для початку покращення інфраструктури вже існуючих». «До слова, – зауважив Йосип Борто, – український уряд раніше вже отримав позику ЄС від Угорщини для оновлення інфраструктури КПП «Астей – Берегшурань». З угорського боку кордону роботи виконані, однак з українського ні».

У свою чергу, Василь Брензович відзначив, що прийняття освітнього закону обумовлене націоналістичними процесами, які розпочалися ще у 2014 році. «Угорці Закарпаття повинні відстоювати свої інтереси, прописані в Конституції України та ряді інших законів. Угорська національна меншина, відповідно до висновків Венеційської комісії, просила відтермінувати введення Закону «Про освіту» для закладів освіти з навчанням мовами національних меншин на п᾿ять років, а тим часом спільно виробити механізм та методику, яка відповідатиме Конституції, міжнародним домовленостям, збереже й не обмежуватиме права національних меншин і водночас дасть можливість оволодіти державною мовою на достатньому рівні. Але український уряд, Міністерство освіти і науки України вирішили про поступове введення до 2023 року. Це для нас неприйнятно», – підсумував парламентарій.

На форумі також виступив голова Комітету зовнішніх зв’язків парламенту Угорщини. «Багатонаціональність, зокрема питання угорської меншини, має слугувати зміцненню міжнародних, міждержавних зв᾿язків, а не навпаки. На жаль, з моменту прийняття Закону «Про освіту» відносини між двома країнами погіршилися. В інших державах також спостерігають за подіями в Україні, особливо напередодні саміту НАТО», – зауважив Жолт Неймет.

Ілдика Орос, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, зазначила, що Закон «Про освіту» був прийнятий неправомірно. «До того ж верховні мужі не взяли до уваги звернення, підписане 64 тисячами угорськомовних батьків та учителів. Освітній закон перекреслив ту суспільну домовленість, що була укладена під час становлення незалежності. Цими діями український уряд односторонньо розірвав угоду між Угорщиною, Румунією та Молдовою, а ситуацію, яка склалася, намагається видати як таку, що слугує інтересам національних меншин», – сказала пані ректор.

Андрея Бочкор, представник Угорщини в Європарламенті, також висловила свою думку щодо освітнього закону. Парламентарка зауважила: «Ми заручилися міцною однозначною підтримкою Антоніо Таяні, голови Європарламенту. Важливо, що в кожний підсумковий документ має бути вписана важливість захисту інтересів національних меншин».

Софія ПЕКАРОВИЧ