В Ужгороді обговорять проблему, пов’язану з пропискою дітей-переселенців

В Ужгородському прес-клубі відбудеться засідання, головною темою якого стане «Реєстрація місця проживання дітей ВПО при отриманні паспорта».

Йшлося про проблему, з якою зіштовхуються переселенці, проживаючи в Закарпатті та інших регіонах, не маючи власної нерухомості: у 14 років, діти отримуючи паспорт, залишаються без прописки.

Хоча в паспортах батьків дані зазначено. Захід проходив у рамках адвокаційної кампанії по проекту «Програма по відновленню миру і діалогу для внутрішньо переміщених жінок «Голос жінки має силу» в Закарпатській області (координатор – Ужгородський прес-клуб).

Анжела Бабкіна, Радник Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб в Закарпатській області розповіла: все більш актуальною стає проблема реєстрації дітей-переселенців при отриманні паспорта. «Хоча саме поняття «прописки» у нас відмінене, але людина при реєстрації стикається з певними проблемами. Особливо гостро це стосується такої вразливої категорії як діти-переселенці. «Можуть бути проблеми при бажанні отримати вищу освіту, або гіпотетично дитина може приїхати з окупованої території і не мати довідки з місцем реєстрації. Це також може бути проблема і виборчого характеру, людина у 18-річному віці, ніде не зареєстрована, не може голосувати навіть на загальнонаціональних виборах. Труднощі виникатимуть і у майнових питаннях, – пояснює Анжела Бабкіна. – Питання дуже болюче, бо, маючи реєстрацію батьків і маючи власну оселю (на сході України), люди не можуть зареєструвати там дитину. Ми вирішили це питання підняти, бо воно тільки ускладнюватиметься. Сподіваюся, що нам вдасться дослідити цю тему повністю. Можливо, в інших регіонах підтримають нашу ініціативу».

На Закарпатті близько 1300 дітей-переселенців різного віку до 18 років. 14-річний син Костянтина Блажевича, керівника ГО «Закарпаття-Донбас» отримав паспорт, але теж без реєстрації місця проживання. «Ми 4 роки живемо на Закарпатті, – каже Костянтин Блажевич, – дитині до паспорта видали листок А4 з даними, але без реєстрації. Думаю, прописка і місце реєстрації будуть потрібні». Те, що реєстрацію вимагатимуть, навіть якщо зараз поки не має проблем, переконана луганчанка Наталія Верещагіна, яка із сім’єю два роки живе в Ужгороді. «У мене в паспорті написано, що діти зі мною і зареєстроване місце проживання – Луганськ. Але дітям не реєструють адресу. Довідки з непідконтрольної території ми взяти не можемо і домової книги у нас нема», – каже Наталія.

Магдалина Бобяк, начальник Ужгородського міського відділу ДМС в Закарпатській області детальніше зупинилась на документах, які необхідні для отримання паспорта. «Особа для оформлення паспорта згідно з постановою Кабміну №302 подає свідоцтво про народження, паспорти батьків, щоб підтвердити належність до громадянства України, а також код. Така інформація як реєстрація місця проживання є додаткова змінна інформація, – пояснює Магдалина Бобяк – Подається довідка, видана реєстраційною службою, тому на сьогодні, отримавши її, відповідно особа також може бути документована за місцем проживання. З1 квітня 2016 функції з питань реєстрації місця проживання виконують відділи органів місцевого самоврядування».

В Ужгороді реєстрацію за місцем проживання здійснює відповідний відділ міськради. Для цього необхідно подати заяву, паспорт та документи, які підтверджують право власності саме в Ужгороді. Володимир Кравчук, начальник відділу реєстрації місця проживання Ужгородської міськради згідний, що проблема є, хоча до міськради поки що заяв від ВПО з цього питання не надходило. «Повноваження проводити реєстрацію надано органам місцевого самоврядування. Цю процедуру регулює закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» та постанова Кабміну №207. Про затвердження окремих правил та порядку щодо реєстрації ВПО у цих документах не йдеться. Натомість чітко прописано, що місцем проживання дитини є місце проживання батьків. Всі особи ВПО, які мають житло в Ужгороді, отримали реєстрації. Щодо інших-це не врегульовано на законодавчому рівні і ми стикнемося з такими проблемами ВПО, зареєстрованих у Луганську, Донецьку, інформація звідти відсутня. Ці питання треба піднімати на законодавчому рівні».

Михайло Давиденко, директор Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги вважає: поки що немає чіткого розуміння ні в кого, як вирішити цю проблему. «Зважаючи на кількість переселенців в Україні, це буде не сотні випадків, а набагато більше. До питання з реєстрацією підключаються майнові права, забезпечення права на голосування тощо. Чіткого розуміння, як виходити з цієї ситуації нема. Оскільки ВПО є тією пільговою категорією, яка має право звертатися за допомогою, то наш центр надаватиме адвокатів у разі звернення до судів. Таких центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги по Україні близько сотні».

Тим часом ВПО у рамках адвокаційної кампанії розпочали активні дії: подано три заяви

про надання роз’яснення відсутності місця реєстрації до Ужгородського міського відділу ДМС в Закарпатській області. Такі звернення готуються і до відповідного відділу Ужгородської міськради.