Готуємось до маївки. Старі й нові традиції

Традиційно навесні українці святкують зелені свята, або ще як в народі кажуть, маївки. Цей цикл свят є дуже унікальним, тому що вони переплітаються з християнськими та язичницькими канонами.

Маївки у народних традиціях

Із сивої давнини наші предки прикрашали свої оселі та садиби красивим, вже розцвітлим від довгої зимової сплячки квітом. Наші прадідусі та прабабусі вірили, що запашні свіжозірвані духмяні квіти оберігають оселі від усього нечистого. Жінки і дівчата завжди добре знали, які саме трави й гілля з дерев потрібно збирати. Лепеха, м’ята, любисток, а також гілочки клена, липи, які мають бути освячені у церкві, вважаються оберегом.

У деяких селах понині існує звичай освятити поле на маївку; на думку господарів землі, цей обряд – оберег, який захистить врожай від граду та повені.

Є регіони України, де на маївку плели вінки для худоби і квітчали її. Таким чином господар дякував тваринам за продукти, якими вона обдаровувала газдів.

Мояліші на Срібній Землі

На Закарпатті маївка має особливе значення. У родинах, де плекають традиції, хлопці до першотравня готуються заздалегідь. В основному такий звичай притаманний представникам угорських та словацьких меншин, але згодом його запозичили й інші жителі. Тут воно називається «мояліш», тобто майський.

Парубки обирають гарне, молоде та пишне дерево, зазвичай це берізка або липка. Її прикрашають найрізноманітнішими стрічками. Свої задуми кожен тримає у секреті й довіряє їх тільки своєму найкращому й найвірнішому другу. Його й просить про допомогу. Мояліш, або майське дерево доленосне й для кожної дівчини. Адже прикрашене стрічками зелене «запрошення» хлопець-залицяльник встановлює на воротах своєї обраниці, тої дівчини, яку він уподобав та має щодо неї серйозні наміри. Таке майське деревце хлопці встановлюють на ворота у ніч з 30 квітня на 1 травня. Із настанням ранку молодик із нетерпінням чекає реакцію своєї вподобанки. Зазвичай дівчата здогадуються про те, хто саме їм подарував такий незвичний букет. Якщо панянка приймає пропозицію залицяльника й погоджується з ним зустрічатися – дерево залишається на місці. Та якщо хлопець не до вподоби вибагливій дівчині, дерево миттєво опиняється на смітнику.

Також із настанням травня, а це вже період післяпасхальний, коли вже завершився піст, діти та молодь виходили на затишні галявини, придумовували різні ігри, співали, танцювали.

Легендарна травнева ніч

Згідно з легендою, саме ніч з 30 квітня на 1 травня відьми, дочекавшись певної години, натирають тіло чарівною маззю і, вимовивши заклинання, схоплюються верхи на мітлу, яка миттю донесе їх до місця шабашу.

Відьми, хихикаючи, розповідають одна одній про свої чорні справи, які вони зуміли зробити протягом року, і змовляються про нові неподобства. Тим, хто особливо відзначився, сатана, що очолює святкове гуляння, дає відсьорбнути хмільного зілля з кінського черепа, тих же, хто йому не догодив, стьобає батогом. Незабаром починається божевільний танець, і наступного дня на місці «танцмайданчика» можна розгледіти сліди коров’ячих і козиних копит.

Музиканти грають на кінських черепах замість скрипок, смички ж їм замінюють хвости котів. Нарешті, присутні спалюють чорного козла, чорного бика і чорну корову, а потім у непроглядній темряві вдаються до тілесних утіх. Після цього свято закінчене. Втомлені, але задоволені, відьми знов сідають на мітли і вирушають по домівках, де їм належить старанно виконувати роль доброчесних (або не дуже) дружин, з нетерпінням чекаючи чергової Вальпургієвої ночі, яка відбудеться рівно через рік.

«Маївка» в церковних служіннях

Травневі дні є особливим, радісним часом. Упродовж цього місяця вшановують Пресвяту Богородицю. Традиційні «маївки» – це молебні, що правлять по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці і містять, як головний елемент, Лоретанську літанію. Початків її слід шукати у піснях на прославу Пресвятої Діви, відомих на Сході вже у V ст. На Заході присвячення травневого місяця Матері Божій з’явилося на межі ХІІІ і XIV століть, завдяки іспанському королю Альфонсу Х. Він заохочував підданих, аби вечорами збиралися на спільну молитву перед статуями Богородиці Діви. Так в особливий спосіб християни звертаються з молитвою та проханнями до Божої Матері та просять у Неї заступництва. В Україні традиція служіння маївки поширилась із сусідньої Польщі. Західна Україна стала перетином двох літургійних традицій, і «маївка» прижилась у східному обряді.

Але найпоширеніша традиція, яку відзначають на території всіх поселень України, а також інших країн близького зарубіжжя – так зване шашликування. Перші травневі дні зазвичай вихідні. Тож більшість населення намагається побути на природі й долучитися до цієї прекрасної і, безумовно смачної традиції.

Літати на мітлах, плести вінки, водити хороводи чи пекти шашлики – вибір кожного з вас. Та хай яке святкування ви обрали, дорогі наші читачі – робіть це із задоволенням!

Софія ПЕКАРОВИЧ