Населення України до 2100 року може скоротитися на 57%

Україна потрапила до ТОП-5 країн із найбільш стрімкими темпами скорочення населення, й, за оцінками Організації Об’єднаних Націй, до 2050 року населення нашої держави може скоротитись на 18% – до 36,4 млн осіб, а до 2100 року – на 57%, до 28,2 млн осіб.

Подібна тенденція властива країнам Східної Європи

Про це повідомляється у звіті департаменту з економічних і соціальних питань секретаріату (DESA) Організації Об’єднаних Націй «Перспективи світового народонаселення» (2017 рік). Згідно з результатами дослідження, в Східній Європі знаходяться всі країни з першої десятки списку держав, де населення скорочується найшвидше. Це, зокрема, Болгарія (23%), Латвія (22%), Молдова (19%), Україна (18%), Хорватія (17%). Потім йдуть Литва, Румунія, Сербія, Польща та Угорщина. Було підраховано, що кількість населення в них скоротиться на 15% або навіть більше до 2050 року.

Отже, подібна тенденція властива більшості країн Східної Європи та Балтії. Так, населення Молдови до 2100 року може зменшитися на 51%, Латвії – на 41%, Литви – на 34%, а Естонії – на 32%. Кількість жителів Росії до кінця століття скоротиться на 13%.

Нагадаємо, за даними Державної служби статистики станом на 1 травня 2017 року в країні проживає 42,3 млн постійних жителів, а разом з тимчасово проживаючими – 42,5 млн.

Війна…

Така ситуація склалася переважно через війну. Так навесні 2014 року після анексії Криму й формування зони антитерористичної операції на сході країни чисельність населення України була суттєво скоригована й зменшена до 43 млн із 45 млн осіб. Надалі цей показник зменшувався щомісяця.

20 квітня Координатор системи ООН в Україні Ніл Вокер доповів державам-членам та міжнародним організаціям про важку гуманітарну ситуацію, з якою стикаються 4,4 мільйона людей, що постраждали від конфлікту на сході України. Через чотири роки конфлікту 3,4 мільйона людей в Україні намагаються впоратися з впливом гуманітарної кризи та терміново потребують гуманітарної допомоги і захисту. Щодня збройний конфлікт на сході України змушує мільйони цивільних осіб робити неможливий вибір: чи будуть вони їсти, чи матимуть вони ліки або чи ходитимуть їхні діти до школи.

До цього варто додати тисячі полеглих у війні військових та цивільних громадян України. При цьому через перманетні бойові дії число жертв збільшується і надалі. До речі за даними голови Комітету ВРУ у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО і людей з інвалідністю Олександра Третьякова в Україні вже понад тисячу учасників АТО покінчили життя самогубством.

Народжуваність і смертність

Однак не тільки війна є причиною стрімкого скорочення населення в Україні. Деякі тенденції, помітні й в інших країнах Європи, простежувались в Україні ще до початку бойових дій.

Зокрема, важливим фактором є показники народжуваності та смертності, який у нашій державі на сьогодні є негативним. Якщо проводити порівняльний аналіз серед всіх країн світу (їх кількість 226), то за показником рівня народжуваності Україна за підсумками 2016 – 2017 років займає 186-е місце. Це дуже низький показник, адже в країні на 1000 жителів народжується 10,5 дитини.

Невтішна статистика і за показником рівня смертності: 14,4 особи на 1000 жителів. Такий результат став антирекордом України, оскільки забезпечив 3-є місце за рівнем смертності серед європейських країн і 4-е місце в загальносвітовому рейтингу. З європейських країн за рівнем смертності гірші показники тільки у Болгарії та Литві.

Тривалість життя

Не менш важливим є показник очікуваної тривалості життя при народженні. В Україні він становить 71,1 року. За цим показником наша держава посідає 126 місце в світі. При цьому, якщо в українських жінок тривалість життя при народженні (76,0) вище, ніж у світі (73,8 року), то у чоловіків становить лише 66,2 року, що на 3,4 року менше середньосвітового показника (69,6).

Трудова міграція

Однак чи не найважливішим фактором, що поряд з війною вплинув на кількість населення в Україні за останні роки, є трудова міграція. На сьогодні відомо, що близько 4 млн українців, або 16% працездатного населення країни, є трудовими мігрантами.

Про це повідомила прес-служба Центру економічної стратегії (ЦЕК) з посиланням на результати дослідження. «Одномоментно за межами країни може перебувати близько 2,6 – 2,7 млн осіб. Це означає, що українці їдуть за кордон на короткий термін, заробляють там гроші і повертаються додому», – повідомляє прес-служба. Зазначається, що найвагоміша причина, чому українці їдуть працювати за кордон – економічна: високий рівень оплати праці та наявні робочі місця. Також, на думку авторів дослідження, цей міграційний потік носить маятниковий, короткостроковий характер, а більшість трудових мігрантів вважають за краще повернутися назад в Україну. «Анексія Криму і розгортання військових дій на Донбасі також вплинули на міграційні процеси. Війна не лише активізувала міграцію всередині країни, а й змінила географію виїзду за кордон», – йдеться в повідомленні. Повідомляється, що в 2014 – 2016 роках спостерігалося скорочення міграційного потоку до Російської Федерації – з 11 млн до 8 млн. Зате рух українців через кордон з Польщею став на 40% активнішим – кількість перетинів за аналогічний період зросла з 14 млн до 20 млн. Цьому, згідно з повідомленням, сприяла цілеспрямована політика залучення українських мігрантів до роботи в Польщі. «З 2009 року міграційний тренд посилився, проте після 2014 року українці вдвічі рідше виїжджали з України назавжди. Всього в 2002 – 2017 роках сукупний чистий виїзд українців за межі України (тобто ті, хто виїхали і не повернулися) становить 6,3 млн осіб. Окрім наведених кількісних даних, автори дослідження пропонують аналіз позитивних і негативних чинників міграційних процесів. Автори вважають, що на даному етапі міграція є скоріше позитивною для української економіки. Однак, якщо українські роботодавці не зможуть забезпечити адекватний європейському рівень оплати праці разом з підвищенням її продуктивності, а якість державних послуг не зросте, то кількість мігрантів збільшуватиметься й надалі. В майбутньому зростання міграції може стати лімітуючим фактором для української економіки.

До речі, за даними Інституту економіки і прогнозування НАН України, наша країна починаючи з 2015 року недоотримує щороку близько 40 млрд грн у зв’язку з міграцією українців за кордон. За даними Bloomberg, більш як 1 млн українців з 2015 по 2017 рік мігрували на заробітки за кордон, зокрема до Польщі (507 тис. осіб), Росії (343 тис.), Італії (147 тис.), Чехії (122 тис.), США (23 тис.) і Білорусі (22 тис.).

Наступний перепис у 2020 році

Насамкінець додамо, що більш точні цифри щодо ситуації з населенням в Україні має прояснити загальнодержавний перепис населення, який востаннє проводився в 2001 році. Організація Об’єднаних Націй рекомендує проводити таку оцінку не рідше, ніж один раз на десять років. Відтак, наступний перепис населення в нашій державі заплановано на 2020-й рік. Кабінет Міністрів України 18 квітня навіть створив міжвідомчу комісію, яка буде відповідальною за цей процес, координуватиме дії місцевої влади та уряду. До речі, за даними Міністерства фінансів України всього на здійснення перепису необхідно 2 мільярди 244 мільйони 420 тисяч гривень.

Руслан ФАТУЛА