Головний архітектор Ужгорода – про збереження архітектурної спадщини та актуальні питання у галузі містобудування

Ужгород старовинне європейське місто. Про давню його історію розповідають фортечні мури, незвичні будівлі, мости і арки, вулиці і площі. Ансамбль історичного центру міста поки що не зарахований до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Утім враховуючи скандальні «реставрації» історичних будівель, під охорону цієї світової організації Ужгород може й не потрапити. Більшість архітектурних пам’яток міста в історичному ареалі не є паспортизованими, а брутальні «реставратори» не дрімають…

Усі подібні факти тривожать, як громадських активістів, які виступають за збереження історичної та культурної спадщини, так і самих містян, яким зовсім небайдуже, як виглядатиме їхнє місто. Оскільки останнім часом назбиралося купа запитань до головного архітектора Ужгорода Олега Боршовського, він вирішив поспілкуватися із представниками ЗМІ та громадськості.

Від будинку Фунданича до площі перед драмтеатром…

Розпочали звісно із найболючішого – «Корони». За словами активістів, руйнування будівлі є очевидним. Про реставрацію там навіть не може йти мови і цей об’єкт вже ніколи не потрапить до спадщини ЮНЕСКО. Наразі, щодо цієї справи відкрите кримінальне провадження і має відбутися експертиза, щодо наслідків руйнування пам’ятки архітектури. Позиція управління містобудування та архітектури міста, щодо цього питання чітка: руйнування будівлі розпочалося давно, тож зараз щось робити вже надто пізно.

В контексті обговорення громада спитала і про те, коли ж в Ужгороді розроблять програму паспортизації пам’яток архітектури.

–По місту зараз також встановлені межі історичного ареалу, куди входять як різні цінні й історичні забудови, так і об`єкти, які не несуть особливої цінності, але також попадають за своїм розташуванням у цей історичний ареал. Закликаю небайдужих долучитися до розробки програми з паспортизації нововиявлених об’єктів. До кінця травня програма має бути напрацьована, – зазначив головний архітектор.

Предстанвики ЗМІ не могли не спитати і про скандальні історичні об’єкти, такі як будинок Фунданича, кінотеатр «Ужгород», Будинок профспілок, що на площі Народній.

За словами Олега Боршовського, будинок Фунданича – це об`єкт, який мав стати нововиявленим об’єктом культурної спадщини на підставі наказу від 2011 року, який був виданий управлінням культури області.

–Коли ми видавали забудовникам містобудівні умови й обмеження, ми зазначали, що перший поверх будівлі має бути збережений, а надбудова має відповідати даній стилістиці, але забудовник проігнорував наші домовленості. На сьогодні тривають судові розгляди, відкрите кримінальне провадження, правоохоронні органи шукають винних.

Що стосується кінотеатру «Ужгород», то наразі достеменно не відомо, що там відбувається, адже це приватна власність.

–Ми не можемо туди навіть зайти. Звісно, ми написали звернення до власника цієї будівлі, аби вони проінформували нас стосовно того, які саме роботи там планують проводити. Нам відповіли, що ніяких будівельних робіт там наразі не проводять, а лише ліквідовують наслідки замокання покрівлі даху, тобто проводять поточний ремонт. Однак ми бачили, що близько року тому із кінотеатру вивозили якісь речі, тобто у середині будівлі щось демонтували, але потрапити туди ми не можемо. Зараз якісь видимі будівельні роботи у кінотеатрі не проходять.

Згадали і про скандальний Будинок профспілок. Нагадаємо, об’єкт був збудований Адольфом Лібшером, чеським архітектором. У цій будівлі планують розмістити адміністративний суд Закарпатської. У ЗМІ неодноразово писали про те, що там планують розбудувати мансарду зі встановленням вікон на даху та замінити сірий етерніт на теракотову черепицю.

–Львівська організація займалася проектною документацією стосовно реставрації цього об’єкту і ними було запропоновано розглянути можливість облаштування кабінетів у межах горища даху, – пояснює аріхітектор. Це питання обговорювалося на консультаційній раді, де були присутні фахівці історики, мистецтвознавці, архітектори тощо. Саме тоді було прийнято проект реконструкції цієї будівлі. Зараз ми бачимо, що покрівля будинку виготовлена з етерніка сірого кольору, який уже знаходиться у незадовільному стані і його наразі не використовують, тому проектантами було запропоновано використати черепицю «бобровий хвіст» цегляного кольору або керамічну квадратну черепицю сірого кольору. Більшість фахівців погодили використання черепиці цегляного кольору, адже навколо є історично сформована забудова, і решта будинків навколо цього об’єкту мають покрівлю цегляного кольору. Тут не йде мова про добудову мансарди, тобто все залишається під тими кутами, які є, але буде виконана заміна покрівлі та встановлені велюксові вікна.

А ось, що стосується площі перед драмтеатром в Ужгороді, то за інформацією начальника управління містобудування та архітектури Олега Боршовського, там таки буде будівля комерційного призначення: міська влада намагалася домовитися з власниками ділянки про її викуп, однак ті не погодилися.

В Ужгороді дві треті території роздані під індивідуальну забудову

Йшлося під час прес-конференції і про будівництво соціальних об’єктів. Зокрема журналісти запитували чи можна змусити забудовників зводити у новозбудованих районах школи та садочки.

–Зараз навіть важко говорити про розвиток міста, адже уся територія у нас роздана під індивідуальну житлову забудову. Тож навіть розглядати можливість будівництва садочків чи шкіл є неможливим. Вже була мова про те, аби викупити якісь території для потреб міста, також будемо обговорювати питання обміну. Хочу зазначити, що при розробці детального плану по вулиці Гленці міська рада передбачила там будівництво дитячого садочку і школи. Крім того, на території ФМК теж передбачений приватний навчальний заклад»», – зазначив головний архітектор.

На зустрічі були також присутні представники організації інвалідів, які наголосили на тому, що місто абсолютно не пристосоване для людей з обмеженими фізичними можливостями. Тож головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський пообіцяв перевірити ремонтні роботи, що проводять на площі перед залізничним вокзалом на предмет врахування вимог доступності для людей з обмеженими можливостями, а також інші об’єкти міста.

Взагалі круглий стіл тривав досить довго, оскільки нагальних питань у журналістів та представників громади назбиралося безліч. Тож головний архітектор міста пообіцяв проводити подібні заходи частіше.

Христина БІКЛЯН