Працевлаштування молоді Закарпаття: що пропонує ринок праці краю

Після закінчення школи більшість випускників ідуть здобувати вищу освіту юриста, економіста або на будь-який інший популярний факультет. Але постає питання, чи знайдуть ці сотні молодих людей роботу після закінчення вишу? Чи є взагалі потреба в такого плану спеціалістах?

Так, згідно з офіційними даними, майже 42% усіх випускників вищих навчальних закладів навчалися в галузі соціальних наук, бізнесу та права, 15,1% отримали освіту у сфері охорони здоров’я, по 11,3% здобули інженерну або педагогічну спеціальність, 7,5% навчалися в галузі обслуговування, 5,7% – гуманітарних наук та мистецтва, 3,8% – природничих наук, по 1,9 % – у сфері соціального забезпечення чи сільського, лісового та рибного господарства.

Фахівці стверджують, що проблеми із працевлаштуванням молоді виникають як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин. До процесу переходу від навчання до дорослого життя та пошуку першого місця роботи українці не завжди готові. Разом з тим чимало роботодавців шукають фахівців до 30 років і водночас обов’язково з досвідом роботи не менше 5 років. Тому вчорашні випускники їх зовсім не приваблюють.

На цю тему ми поспілкувалися з головою обласного центру зайнятості Юрієм Фущичем: «Якщо порівнювати дані, то за перший квартал 2018 року за нашим сприянням були працевлаштовані 5042 особи. Тобто це на 100 більше, ніж минулого року, і на 300 більше, ніж позаминулого. Тож можемо зробити висновок: хто хоче, той точно знайде роботу».

За сприянням державної служби зайнятості в січні – березні 2018 року працевлаштувалися понад 2 тисячі молодих закарпатців. Так, станом на 1 квітня кількість осіб з числа молоді, які мали статус безробітного, становила 1,7 тисячі осіб, що на 16,8% менше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Серед безробітних у віці до 35 років майже 85% до реєстрації в центрі зайнятості мали професійний досвід. Випускників вищих навчальних закладів, що отримували послуги за цей квартал, було всього 66.

«Щодо загальної картини, то в області проживає 1 млн 259 тис. жителів, з них майже 500 тис. вважають себе зайнятими, 167 тис. є штатними працівниками, до цього додамо пенсіонерів, і залишається ще близько 200 тис. осіб працездатного віку, які, швидше за все, працюють за межами нашої держави. Виїзду закарпатців за кордон сприяє не лише вища заробітна плата, а й сприятливі умови працевлаштування, які протягом останнього часу створили Словаччина, Угорщина та Польща», – розповідає керівник обласного центру зайнятості.

Варто зазначити, що найскладніша ситуація з працевлаштуванням у Воловці, Великому Березному, Іршаві, Тячеві та Рахові.

Згідно з даними Міжнародної організації праці, рівень безробіття в області зріс на 1% і становить 10,4%. За словами фахівця, це не значить, що працевлаштуватися стало складніше, усе навпаки. Сьогодні близько 5300 закарпатців шукають роботу. У попередні роки їх було на 2–3 тисячі більше. Тобто тих, хто шукає роботу, менше, ніж самих вакансій, що є парадоксальним. У цьому можна побачити дисбаланс між попитом та пропозицією, і ситуація в різних районах не однакова.

До прикладу, якщо в Ужгороді тих, хто прийшов шукати роботу до центру зайнятості, та самих вакансій порівну, то в гірських районах співвідношення може сягати 25 претендентів на 1 робоче місце (Воловець). Одна з головних причин полягає в тому, що багато закарпатців хочуть знайти роботу з вищою заробітною платою. Так, середня зарплата на запропонованих вакансіях становить 5680 грн. Звісно, буває й набагато вища. Так, одне з підприємств Ужгородського району пропонує роботу зварника чи слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів з оплатою в 15 тис. грн, швачки – до 14 тис. грн.

«Наразі ми співпрацюємо з роботодавцями й намагаємося підготувати до роботи людей, які мали б відповідну кваліфікацію та навички. Чи вдається це нам? Результат бачимо однозначно, адже за три місяці 2018 року ми «перевчили» 646 закарпатців – вони пройшли професійне навчання на замовлення роботодавців, які фактично самі підготували тих, кому їм потрібно», – розповів Юрій Фущич.

Серед найбільш затребуваних наразі є робітничі спеціальності, зокрема швачки та в’язальники системних джгутів. На ці вакансій середня заробітна плата становить понад 7 тис. грн.

«Дуже важливо донести до людей, що потрібно здобувати професії, які є затребуваними, а не престижними. Це слід знати як батькам, так і дітям, адже минулого року 80% випускників шкіл пішли здобувати вищу освіту й лише 20% вирішили отримати робітничі спеціальності в професійно-технічних училищах. Тоді як ринок праці вимагає протилежного», – наголошує Юрій Фущич.

Тим, хто має бажання перекваліфікуватися та пройти навчання за новою спеціальністю, центр зайнятості надає таку можливість. Так, закарпатці можуть освоїти професії електрогазозварника, електромеханіка, столяра, слюсаря, швачки, кухаря, кондитера, офіціанта, перукаря та інші. Крім того, бажаючих направляють в однин з 11 центрів професійно-технічної освіти, які мають ліцензії для навчання 85 робітничих професій. Таке навчання є безкоштовним та забезпечується коштами Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Юрій Фущич наголошує, що майже 70% закарпатців, які звертаються до центру зайнятості, протягом тижня знаходять роботу: «Якщо хтось прагне просто отримувати кошти, то це в нього не дуже вийде, бо вакансій достатньо. Є інші питання: багато людей передпенсійного віку, яким до виходу на пенсію залишилося зовсім небагато часу. От їм роботу знайти складно».

Крім того, для пошуку роботи центр зайнятості пропонує цікаву опцію – зняти відеорезюме. Наразі це зробили понад 500 закарпатців. Юрій Фущич переконує, що такий новий стиль пошуку роботи є дуже ефективним, адже роботодавець може переглянути звернення людини онлайн. Разом із тим дедалі популярнішою стає й онлайн-співбесіда, коли роботодавець або відділ кадрів того чи іншого підприємства та потенційний працівник можуть поспілкуватися ще до офіційної зустрічі. Керівник центру зайнятості наголошує, що в таких випадках успіх отримання роботи сягає 99%.

Пошук роботи є нелегким процесом, але, як бачимо, якщо людина готова до змін, то це цілком реально навіть у рідному Закарпатті. Хоч заробітні плати залишають бажати кращого, сподіваємося, що роботодавці, зацікавлені у висококваліфікованих працівниках, рухатимуться в правильному напрямку.

Вікторія КОПИНЕЦЬ