Закарпатці святкують Великдень

Християни східного обряду відзначають головне релігійне свято року – Великдень. Цього дня, згідно з християнським віруванням, воскрес Син Божий після того, як його розіп’яли на хресті. Для християн ця подія символізує продовження життя після смерті.

Час святкування Воскресіння Господнього встановив І Вселенський собор у 325 році: Великдень відзначають у першу неділю після першого весняного повного місяця – між 4 квітня та 8 травня.

Після масштабної реформи календаря в XVI столітті католики і православні почали святкувати Великдень у різні дати, проміжок між якими може становити до кількох тижнів. Так, цього року католики відзначили Великдень 1 квітня, а православні – 8-го.

Спати в ніч на свято не прийнято: необхідно піти до церкви на Всеношну службу й освятити пасхальний кошик, основними атрибутами якого обов’язково повинні стати паски та фарбовані яйця.

Найдавнішим звичаєм Великодня є привітання: «Христос воскрес!», відповідати на яке необхідно: «Воістину воскрес!».

Вважається, що словами «Христос воскрес» Марія Магдалина вітала імператора Тіберія, котрого прийшла сповістити про воскресіння Христа, і подарувала йому яйце. Тиберій відповів, що це так само неймовірно, як те, щоб біле яйце стало червоним. І тут же сталося диво: яйце почервоніло в руках у Марії Магдалини.

Першою стравою, з якої починається сніданок на Великдень, має стати освячене яйце і шматочок паски. Розфарбовані яйця є символом воскресіння і початку нового життя.