В Ужгороді відкрили меморіальну дошку видатному музейнику Володимиру Дегтярьову. ФОТО

«Людина живе доти, поки про неї пам’ятають», – голосить давня мудрість.

Ніколи не забути Закарпаттю відомого громадсько-культурного діяча, новатора музейної справи в області та арт-куратора Володимира Дегтярьова (1953-2004).

До Міжнародного дня музеїв, 18 травня, в приміщенні Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая відбулося відкриття меморіальної дошки видатному музейнику.

В урочистостях взяли участь представники Закарпатської облдержадміністрації, працівники музею, художники, мистецтвознавці, духовенство, а також рідні та друзі Володимира Дегтярьова.

Відкривав захід камерний хор «Кантус». Його керівник Еміл Сокач, розповів, що свій перший концерт колектив дав саме у музеї Бокшая. Посприяв цьому його друг – Володимир Дегтярьов. Після цього було ще низка блискучих концертів у музейному залі, що у радянський час було справжньою диковинкою.

«Я мав щастя бути знайомий з Володею. Це була людина з великої літери. Талановитий директор, хороший батько і чоловік, справжній друг», – зазначив Еміл Сокач.

Перший заступник голови облради Йосип Борто зазначив, що відкриття меморіальної дошки – символічна подія, оскільки увесь цивілізований світ відзначає день музеїв.

«Я маю честь від імені керівництва Закарпатської обласної ради та усього депутатського корпусу привітати усіх працівників музеїв із цим святом. Сьогодні ми згадуємо одного із найкращих працівників у цій галузі. Його внесок у розвиток музейної справи на Закарпатті неоціненний. Окрім класичних виставок, Володимир Дегтярьов першим почав організовувати міжнародні експозиції. Він активно вивчав особливості живопису Західної України.  Більшу частину свого життя присвятив музею. Тож ми раді долучитися до цієї знакової події – увіковічнення пам’яті про цю людину у вигляді меморіальної дошки», – наголосив Йосип Борто.

Аби зрозуміти колосальну роботу Володимира Дегтярьова, потрібно усвідомити в якій епосі він жив. А це був час, коли усе було під забороною: церква, певні імена художників та письменників.

«Саме завдяки Володі вперше ужгородці мали можливість почути «Кантус», побачити “забуті” твори неугодних художників. Саме тоді наш коледж мистецтв став імені Ерделі, а музей – імені Бокшая, – розповів ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник. – Тому відкриття меморіальної дошки – це мінімальний крок, який повинен бути зроблений закарпатцями».

Після урочистої частини відбулося освячення меморіальної дошки. Її авторами стали два закарпатські скульптори Василь Роман та Ян Потрогош.

Довідково

Володимир Дегтярьов очолював Закарпатський обласний художній музей протягом 1987-2003 років. Окрім класичних виставок, першим почав організовувати міжнародні виставки, камерні концерти, театральні вистави, фестивалі мистецтв, конкурси, захисти дипломних робіт студентів Ужгородського коледжу мистецтв.

На межі 1980-х і 1990-х організовував виставки художників, які вважались незручними для радянської системи. Так, у 1990 відкрив першу з чотирьох персональних виставок Ференца Семана, відомого українського художника угорського походження, який на той час перебував у забутті. Активно підтримував молодих митців та відкривав нові імена широкій громадськості. На початку 1990-х організував серію виставок за участі контркультурних художників, які до того не мали змоги виставляти роботи на широкий загал.

Володимир Дегтярьов налагоджував культурні зв’язки й співпрацю обласного художнього музею ім. Й. Бокшая з  музеями європейських країн — Німеччини,Словаччини, Угорщини та інших. Популяризував закарпатське мистецтво на загальноукраїнському та міжнародному рівні після періоду закритих кордонів.

Був звільнений у 2003 році за надуманими причинами. Наклепи у ЗМІ та звільнення з посади різко підкосили його здоров’я, загострилась хвороба, і за півроку він пішов з життя.

Христина БІКЛЯН