Закарпатський свинокомплекс, від якого «перехоплює подих». ФОТО

Закарпатські села вражають своєю красою та охайністю. Милують око різнобарвні розарії, дивовижні кущі й дерева.

Весна намагається з усіх сил зробити їх іще привабливішими й чарівнішими. Тож важко повірити, що хтось через свою безвідповідальність і недбалість може зіпсувати цю природну ідилію.

Людина сприймає навколишній світ не лише очима, але іншими органами відчуттів. Коли потрапляєш на околиці села Чопівці, що на Мукачівщині, то в голові крутиться лише одне бажання – швидше втекти звідси, бо густий сморід забиває ніс і не дає дихати вільно. «Що це?» – запитаєте ви. Екологічна катастрофа – лише так можна охарактеризувати  все те, що там відбувається і від чого неабияк потерпають місцеві жителі.

Село потопає у відходах. Нечистоти із місцевого свинокомплексу викачують на сільськогосподарські землі. Звідти вони потрапляють у річку Пулуй, а відтак у Латорицю й Тису. Окрім екологічної катастрофи, що надвисла над селом, місцеві мешканці вже змучилися від постійного смороду, який заважає їм нормально жити.

Епопея з лайном тягнеться вже десятиріччя

«Ця історія триває вже близько десяти років, – розповідає депутат Ракошинської сільської ради Іван Глагола. – Через постійні скарги громади сільрада винесла розпорядження про створення тимчасової депутатської комісії з вивчення ситуації навколо очисних споруд свинокомплексу с. Чопівці та фермерського господарства, що належить громадянину В.Шимону. Тож у березні цього року комісія здійснила виїзд на очисні споруди свинокомплексу. У процесі обстеження цієї території були виявлені значні порушення, а саме: гноєсховища очисних споруд повністю переповнені, у зв’язку з чим стічні фекалії викачують за допомогою насосів на сільськогосподарські землі урочища Мочар с. Чопівці. Це завдає значної шкоди флорі та фауні села. Меліоративні канали, які знаходяться навколо сховища та з’єднані з річкою Пулуй, повністю заповнені фекаліями. Більше того, на території сіл Чопівці та Руське постійно стоїть зловонний запах аміаку та інших речовин, що є небезпечними та шкодять здоров’ю мешканців вищезазначених населених пунктів».

За словами пана Івана, у 2010 році вже надходило звернення громади села щодо недопущення витоку фекальних стоків із гноєсховища, яке на той час було розраховане лише на ВАТ «Чопівське». Але з будівництвом нового свинокомплексу ТОВ «Кошет» ці очисні споруди не в змозі забезпечити очищення такого об’єму фекальних стоків.

На згадане звернення ВАТ «Чопівське» та ТОВ «Кошет» подали гарантійні листи, в яких зобов’язувалися укріпити земляний вал гноєсховища, забезпечити недопущення витоку стічних вод зі свинокомплексу до меліоративних каналів, виконати капітальний ремонт сільської автодороги від свинокомплексу до кладовища с. Чопівці.

Проте з 2010 року й до цього часу зазначені в гарантійних листах зобов’язання не виконані.

«Ушитка наша хворота от тої помастівки!»

Мешканці Чопівців нам розповіли, що проблема заминається багато років, а чаша їхнього терпіння вже переповнена. Через дві свиноферми, які знаходяться в селі, люди просто не мають чим дихати.

«Від однієї думки, що скоро настане літо, мені робиться зле, – скаржиться місцева жителька пані Марина. – Уночі я пробуджаюся і задихаюся. Вікна відчинити неможливо. У хаті такий сморід, що вже казати про двір! А річка! Завжди вона була чиста. Ми купалися в ній і наші діти. А тепер коло неї неможливо навіть стояти, сама помастівка. Усі канали заповнені гноєм».

Місцеві жителі пригадують, що ще декілька років тому на озерцях біля ферми діти ловили рибу, а навесні туди прилітали лебеді. Тепер там пустка. І все було б нічого, якби постійний сморід не позначався на здоров’ї мешканців села. Адже через відходи забруднюється й вода в колодязях, у яку так чи інакше потрапляють шкідливі речовини.

«Я астматик. Уночі, аби легше переносити напад, сиділа на подвір’ї під березами. Але тепер це неможливо! Від того смороду напад у мене стає ще дужчий. Сусіди так і говорять: «Ушитка наша хворота от тої помастівки». Ви зрозумійте, ми не проти свинокомплексу. Нехай зроблять нарешті очисні споруди, щоби люди могли тут нормально жити».

Ще один цікавий нюанс, який розповіли місцеві жителі, – село не отримує жодної вигоди від свинокомплексу, оскільки зареєстрований не в Чопівцях, а в сусідньому Завидові.

«Ми страждаємо, дихаємо аміаком і фекаліями, а Завидово процвітає», – нарікають чопівці.

Окрім того, у Головному управлінні Держгеокадастру в Мукачівському районі повідомили, що інформація про власників чи користувачів земельних ділянок в с. Чопівці, де розташовані свиноферми, що перебувають у власності ТОВ «Кошет», відсутня. З Ракошинською сільською радою ніяких договорів оренди не укладено, і податки за використання земельних ділянок не сплачуються.

Варто наголосити також на тому, що дорога між селами Чопівці та Жуково Мукачівського району перекрита шлагбаумом, зруйновано міст, який зв’язував ці населені пункти.

Одразу після виїзної комісії Ракошинська сільська рада подала матеріали і в прокуратуру, і голові Закарпатської облдержадміністрації Геннадію Москалю, проте жодного реагування до сьогодні немає.

Люди налаштовані категорично, кажуть, що якщо влада так і не почує їхній голос, то вони візьмуться до більш радикальних дій. Перекриватимуть дороги державного значення.

Мешканці села благають про допомогу, але їх не чують або чують дуже слабо. Це дуже дивно, адже до обласного центру рукою подати. Невже в краї немає компетентних органів, що могли б розібратися в цьому безладі. Часом дивуєшся, як реагують чиновники на проблеми, які зачіпають лише їхні інтереси. Усе це відбувається блискавично. А тут роками виїжджають дивляться, нюхають, і на цьому все закінчується, бо віз і донині там. Почуємо кожного лише на папері, а не на ділі.

Христина БІКЛЯН