В УжНУ планують відкриття нової спеціальності – «біомедична інженерія»

Це міждисциплінарна галузь освіти, яка поєднує інженерію і науки про життя, охоплює діяльність широкого спектру: від безпосереднього клінічного застосування до довгострокових фундаментальних досліджень природних і штучних біомедичних об’єктів.

Напрямок біомедичної інженерії започаткували лікарі, залучивши до вирішення медичних проблем провідні технічні університети. Перші заклади, де це відбулося, – Інститут медичної фізики (1921), надалі – Інститут біофізики Макса Планка (Німеччина) та Радіоінженерний інститут (1948, США). Таким чином, у Європі та США сформувався потужний рух до створення самостійної програми навчання з БМІ, яка не є частиною традиційних інженерних програм, а з початку навчального процесу інтегрована з медициною і біологією.

Понад 150 університетів, політехнічних шкіл і академій у Європі пропонують освітні програми з медико-біоінженерних наук усіх академічних рівнів, що потребує міжнародного координування змісту і вимог до вихідної кваліфікації.

В УжНУ до програми підготовки фахівців з біомедичної інженерії, крім загальноосвітніх, будуть входити такі курси: менеджмент і маркетинг у галузі біомедичної інженерії, економіка і організація виробництва, інтелектуальна власність, вища математика, загальна фізика, біофізика, загальна хімія, біохімія, анатомія, фізіологія та патологія людини, екологія, інформатика, елементна база сучасної електроніки, аналогова та цифрова схемотехніка, мікропроцесорна техніка, біомедичні прилади, апарати і комплекси, лабораторна аналітична техніка, діагностична техніка, лікувальна техніка, основи метрології і стандартизації, методи медико-біологічних досліджень, взаємодія фізичних полів з біологічними об’єктами, прикладна механіка і біомеханіка, первинні перетворювачі і сенсори біомедичних величин, нанотехнології і наноматеріали в біології і медицині, імпульсна електроніка, квантова електроніка і світлотехніка та інші.

Для навчання та вдосконалення практичних знань майже всі курси супроводжуються лабораторними та практичними заняттями, для чого створені сучасні навчальні та наукові лабораторії, які оснащені найсучаснішим обладнанням. За рахунок програм підтримки університетів провідними компаніями електронної промисловості світу в УжНУ вдалося створити одну з кращих лабораторних баз.

Для ознайомлення студентів кафедри фізики напівпровідників з особливостями будови, використання та розробки різних типів пам’яті (а вони використовуються в кожному цифровому пристрої) було вирішено започаткувати навчальний курс щодо пристроїв запам’ятовування.

Зусиллями кафедри фізики напівпровідників Ужгородський національний університет 2015 року здобув статус «Центру навчання NVIDIA CUDA C/C++». Компанія NVIDIA – найбільший розробник графічних прискорювачів, процесорів, а також наборів системної логіки. У світі понад дві сотні центрів навчання CUDA, наприклад, вони є в університетах Стенфорда, Оксфорда, Кембриджу. CUDA – це архітектура паралельних обчислень від «NVIDIA Corporation», що дозволяє істотно збільшити обчислювальну потужність сучасних комп’ютерів за рахунок використання графічних процесорів. Десятка кращих «суперкомп’ютерів» світу (наприклад, відомі Cray) використовують CUDA для досягнення максимальної швидкодії. Ця технологія широко застосовується в різних галузях науки – обчислювальній хімії, фізиці та біології, моделюванні динаміки рідин, комп’ютерній томографії, обробці відео та зображень, нейронних мережах, самокерованих автомобілях, системах штучного інтелекту. Для організації навчання за програмою NVIDIA CUDA нашому університету надано «мікросуперкомп’ютери» NVIDIA Jetson TK1 та найпотужніший у світі відеоприскорювач NVIDIA Titan X.

Загалом за матеріальним забезпеченням у галузі «Електроніка» кафедра фізики напівпровідників Ужгородського національного університету – одна з кращих у західному регіоні України.

Нині кафедра фізики напівпровідників разом із НДІ фізики і хімії твердого тіла є визнаним у країні і світі науковим центром. Понад 100 випускників кафедри захистили кандидатські дисертації, а більш ніж 30 – докторські дисертації. Члени кафедри є лауреатами трьох Державних премій України в галузі науки і техніки.