На Стрітення у церквах Закарпаття освячують свічки

Сьогодні, 15 лютого, греко-католики та православні відзначають Стрітеніє, Стрітення Господнє, або ж Грімниці. Стрітення є одним з найбільших християнських свят, яке відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.

Празнують його в пам’ять про те, як Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження. Коли Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником і від Духа Святого був звіщений, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей».

На Стрітення у церквах Закарпаття освячують свічки.

Після Літургії у греко-католицькому Свято-Миколаївському храмі Перечина обряд освячення стрітенських свічок провів отець Мирослав. Прихожани принесли парафінові і воскові свічки. Дехто оздобив їх різнокольоровими стрічками, гілочками самшиту. З давен-давен стрітенська свічка наділяється людьми особливими магічними властивостями. З нею обходили обійстя, щоб «святим полум’ям освітила, від нечистої сили захистила».

– Стрітенська свічка має особливу силу: вона захищає помешкання від бурі й пожежі. Якщо бачу, що йде буря, запалюю свічку, молюся, – розповіла пані Оксана.

Отець Мирослав наголосив прихожанам, що без віри і молитви свічка не допоможе.

– Стрітення знаменує собою зустріч зими з весною, коли у дня більше світла, а в ночі менше стужі, а також початок весняно-городніх робіт, – каже старожителька Олена з Іршавщини. – З 16 лютого приступали обрізати і щепити дерева. Казали: «До Стрітенія лиши дерева спати, а по Стрітенію можеш обрізати». Щепили з дерева на дерево, бо вважали, що прищепа і відщепа в’єдно просипаються і файно зростаються. Ґаздині, починаючи з Стрітенія, висівали в ящики насіння овочевих, щоб мати ранню росаду навесні.

За повір’ям, грім до Стрітенія «спить, приколисаний зимою». Чути його – аномальне явище. Однак на Стрітеніє він прокидається, «йде небом гуляти й дає про себе знати». Тому часто Стрітеніє називають Грімницями.

Вважали також, що з приходом Стрітенія починають повертатися птахи з вирію: «Проснулись грімниці – повертаються птиці».

Придивлялися до Стрітенія і пасічники: якщо рій у вулику загув – значить весну відчув.

Майже жодне з церковно-релігійних свят не має стільки прикметних афоризмів, як Стрітеніє:

Грімниці проснулися – зима минулася.

Якщо на Стрітеніє дощ паде – ґазду у році скрута жде.

Якщо на Стрітеніє погода морозна і ясна – весна буде красна.

Якщо на Стрітеніє сніг залітає – весна не скоро завітає.

Якщо Стрітеніє у воді – Пасха буде на леді.

Тетяна Грицищук, фото автора