Закарпатці одягають і чепурять сніговиків

Сніг! Як тільки земля вкривається білою ковдрою, дітвору не стримати в хаті. Хлопчики й дівчатка біжать на двір, аби погратися у сніжки, покататися на санчатах і зліпити сніговика. Сніговик є одним з улюблених персонажів дітей та дорослих. Створюючи його образ або ж його «дружини» – Снігової баби, батьки стають ближчими до дітей, радіють, занурюються в прекрасний світ дитинства і бавляться, як вони.

Фігура символу Нового року обов’язково має складатися з декількох снігових куль (2-3), на місці очей зазвичай вставляються вуглики або ґудзики, замість носа – морквинка, а в руці має тримати віник. На голові сніговика красується відро, а шия дбайливо вкрита шарфом.

Та у цій справі закарпатці вдаються до фантазії: оздоблюють сніговика на свій розсуд. Дехто своїми сніговими героями  хизується в соціальних мережах, збираючи чисельні «лайки».

Користувачка Фейсбука з села Тур’ї-Ремети Перечинського району Мирослава Головнич виставила на своїй сторінці фото снігової скульптури, яку зліпили її доньки, підписавши «Зимова принцеса зимового саду».

Дев’ятирічний Василь Грицищук з Малого Раківця, що на Іршавщині, сам зліпив чималого сніговика. Своєму герою замість відра хлопець одягнув на голову шерстяну шапку, горло обмотав червоним шарфом – щоб, часом, не застудився.

 – Ліплення сніговита – це насамперед емоції. Під час студентського періоду в Ужгороді ох ми і наліпили тих снігових баб! Групи змагалися між собою, хто більшу снігову кулю накатає, хто прикольніше одягне і оздобить зимового гостя. Це заняття додавало драйву, можна було проявити фантазію. Сніговик викликає у мене тільки приємні емоції, – розповіла свалявчанка Ірина Олександрівна.

Тетяна Грицищук