Як закарпатцям заробляти не виходячи з дому

Час від часу багатьом із нас доводилось задумуватися над тим, як заробляти більше, як заробляти легше, як заробляти на життя взагалі. Сьогодні, коли «вай фай на кожній кухні», для тих, хто має вперте бажання навчатися нового, незалежно від віку та вмінь, відкрита можливість стати фрілансером.

У широкому розумінні фрілансер – це людина, яка самостійно шукає на фріланс-біржах коротко- чи довгострокові проекти й виконує їх за певну плату. Зазвичай замовники не вимагають працювати в конкретні години чи в конкретному місці. Така гнучкість дає низку переваг, тож фріланс може використовуватись як додатковий заробіток або й узагалі перейти в роль основної роботи, місце та час для якої людина обирає для себе самостійно. Саме тому, і не тільки, останнім часом фріланс стає ще більш популярним серед українців.

Послуги на мільярд

Так, доходи від експорту IT-технологій вийшли на третє місце в Україні після продукції АПК і металургії, передає «Deutsche Welle». Починаючи з 2013-го, галузь інформаційних технологій постійно зростає, зокрема експорт послуг. У грошову виразі за минулий рік це 2,3 млрд дол. Суттєву частку інформаційних і комп’ютерних послуг надають фрілансери. За оцінками Комітету інформаційних технологій Європейської бізнес-асоціації (EBA), сукупний експорт ІТ-послуг разом із фріласерами сягає 3,2–3,3 млрд дол. До слова, Україна посідає сьоме місце у світі за якістю та ефективністю фрілансерів у рейтингу «The Good Country Index».

Скільки заробляє фрілансер?

Компанія «Payoneer» опитала близько 21 тисячі спеціалістів у 140 країнах. Підрахували, що середньогодинна ставка фрілансерів – 19 дол. Більше половини з них працюють по 30–50 годин на тиждень, найбільша оплата (28 дол./год.) та найменше відпрацьованих годин у юристів.

Майже чверть усіх фрілансерів працюють за 6–10 дол./год., 17% – за 11–15 дол./год., а 16% – за найменші ставки, які становлять до 5 дол./год. Ще 13% трудяться за 16–20 дол., 9% – 21–25 дол., 7% – 26–30 дол. Кожен десятий фрілансер отримує за відпрацьовану годину від 31 до 50 дол. І тільки 4% професіоналів працюють над завданнями з оплатою від 51 до 100 дол./год.

Новачок зазвичай може розраховувати на перші проекти з погодинною ставкою 2–3 дол./год. Приміром, якщо працюватиме 40 годин на тиждень, як у звичайному офісі, то за місяць може розраховувати на 400–500 дол. Згодом, коли накопичить позитивні відгуки від клієнтів, може підвищувати свій рейтинг та отримувати вигідніші замовлення. Можливість постійного росту мотивує фрілансерів навчатися чогось нового, удосконалювати свої навики та вміння.

Найбільш затребувані

Фріланс-біржа «Upwork» опублікувала рейтинг найбільш затребуваних професій за останні три квартали. Ринок стрімко змінюється, а тому набуття нових навичок стає перевагою в конкурентному середовищі фрілансу. До топ-5 потрапили робототехніка, блокчейн, біткоін, тестування на проникнення, а також розробка на react.js, передає ain.ua.

Поряд із цим фрілансери трудяться в різних галузях: ІТ і програмування (середня погодинна ставка – 21 дол./год.), дизайн і мультимедіа (20 дол.), контент і переклади (16 дол.), продажі й маркетинг (18 дол.), фінанси, управління, HR (19 дол.), право (28 дол.), адміністративна та клієнтська підтримка (11 дол.).

Початківці, виходячи зі своїх навиків, мають визначити для себе ті напрями роботи, в яких зможуть успішно працювати й заробляти, або ж узятися за здобуття вмінь, необхідних для того, щоб отримувати бажані замовлення.

Ризики

Та попри переваги «вільної» професії, фрілансери розповідають і про те, що робить їхнє життя складнішим: жорстка конкуренція, всюдисущі індуси з антидемпінговими цінами за свої послуги, власна лінь, неможливість клонуватися на кілька «себе». А якщо серйозно, то всеукраїнський середньостатистичний фрілансер стикається зі значно складнішими перешкодами на кшталт складно сформульованого валютного законодавства, обов’язку продавати частину валюти після її отримання на рахунок, паперово-електронною тяганиною у вигляді звітів до податкової, багатокрокового алгоритму виводу своїх коштів тощо. А ще покрити супутні витрати: 20% біржі, 2% посереднику в розрахунках, ще кілька своїх відсотків візьме банк, з решти заробленого треба сплатити податки.

Не останньою перешкодою є і мовний бар’єр, адже більшість замовників спілкуються з виконавцями саме англійською, тому її знання хоча б на рівні «читаю зі словником» просто необхідне для розуміння поставлених завдань і документацій. Без знання ж англійської можна спробувати себе на вітчизняних фріланс-біржах, однак треба бути готовим працювати в рази більше, щоб заробити, адже замовники теж переважно вітчизняні.

Більшість початківців задумуються над тим, чи варто відкривати підприємця і як це зробити в найлегший спосіб, з якого моменту платити податки, що буде, якщо цей обов’язок проігнорувати. Чи працювати як фізична особа і сплачувати податки згідно з декларацією про майновий стан та доходи раз на рік 18% і 1,5%. Відповіді на ці питання найчастіше шукають у спільноті «BeFree Фріланс для українців», котра налічує вже понад 24 тисячі учасників. Її засновник – Філіп Духлій, батько вітчизняного фрілансу, – докладає чимало зусиль для його популяризації серед українців. Філіп, а також інші більш досвідчені фрілансери охоче діляться своїм досвідом, невеличкими секретами професії, дають поради початківцям.

Сподіваємося, наш огляд допоможе зорієнтуватися людям, які ще тільки обирають професію або бажають перекваліфікуватися, щоб здобути нові, затребувані на сучасному ринку праці навики та вміння.

Також нам вдалося поспілкуватися із закарпатцями, котрі успішно працюють, отримуючи проекти від закордонних замовників через фріланс-біржі. На цікаву розмову очікуйте в наступному номері.

Про свій досвід роботи на фрілансі нам розповів ужгородець Мартін. Він уже понад 5 років займається розробкою веб-сайтів. Зараз віддалено працює на велику міжнародну компанію.

Свій шлях до веб-програмування Мартін розпочав ще в студентські роки. «Починав з візуальних конструкторів, далі стало цікаво, що всередині. Додатково походив на курси, вивчив html, php, javascript. Перші проекти виконував на біржі веблансер, замовники були здебільшого з Росії. До теперішньої компанії потрапив понад два роки тому, коли шукав вакансію, – надіслав резюме, пройшов співбесіду.

Зараз працюю по 8 годин на день, за вільним графіком. Головне – бути на зв’язку й повідомляти, якщо потрібно надовго відлучитися».

Мартін розповів, що попрацював трохи в офісі у Львові, але попросився додому. «Урешті-решт не має значення, де ти знаходишся, адже в той час усі інші учасники команди були в Миколаєві. Також раніше я працював півроку в Британії. Задоволений, що отримав новий досвід, сильно прокачав знання англійської мови. Чи залишився би там надовго? На найближчі роки не планую, але, можливо, колись із сім’єю і переїхав би».

Серед порад початківцю Мартін зазначає: «Головне – це зрозуміти свою мотивацію. Іти в ІТ варто, якщо це реально цікавить, а не просто тому, що це модно і прибутково. Бо якщо тільки заради останнього, то ти мало чого досягнеш. Це така професія, що не можна один раз вивчити і все, просто користуватися знаннями. Потрібно весь час стежити за оновленнями, займатися самоосвітою.

Зараз уже є дуже багато інформації, курси. Наприклад, в Ужгороді «Astound». Вони раз на рік збирають групи, навчання триває кілька місяців, кращих працевлаштовують».

Ще один фрілансер, який погодився поділитися досвідом з читачами «Карпатського об’єктива», – Микола Cисак, ужгородець, працює в 3D дизайні. Наприклад, у фільмах за допомогою 3D дизайнерів реалістично відтворюються будівлі, різні руйнування, масштабні битви тощо.

– Що привело вас до фрілансу?

– Я ненавиджу типові українські роботи, де кожна людина, як раб, прив’язана до роботодавця й повинна щодня ходити на роботу в один і той же час. Я можу насолоджуватися своєю роботою до 5-ї ранку і з посмішкою прокидатися о 3-й годині дня, розуміючи, що всі зараз десь працюють, а я лежу в ліжку й можу приступити до професійних справ, коли захочу. Також я витрачаю мінімум часу на роботу та максимум на розвиток у своїй сфері.

– Що б ви порадили початківцям?

– Не працювати з індусами чи арабами. Я нічого не маю проти цих національностей, у мене багато знайомих з цих етнічних груп, і вони дуже приємні люди. Однак, за статистикою, працювати з ними – це завжди проблема: вони за копійки хочуть, щоб їм зробили великий проект. А головна проблема – це коли укладається контракт із замовником до повного обговорення всіх деталей. Це можна робити тільки після того, як повністю, до кожної дрібнички, буде роз’яснений проект.

– Чи обміняли би фріланс на хорошу посаду в офісі?

– Це залежить від зарплати, але якщо ви успішний фрілансер, то точно ні. У мене є багато знайомих, які мають дітей і їм уже за 30, але вони весь цей час працюють та утримують сім’ю за допомогою цієї справи.

Фріланс – це свобода, де ти встановлюєш свої правила. Ти – це невелика компанія, яка складається з однієї людини, і ти нею керуєш, ти спілкуєшся із замовниками, ти виконуєш проект, ти представляєш послуги своєї компанії.

Оксана ЧОПАК