На Закарпатті набирає обертів скандал навколо будівництва курорту «Свидовець»

Гірські райони Закарпаття мають неабиякий туристичний потенціал, зокрема, для зимового відпочинку. На сьогодні найбільш перспективним варіантом будівництва гірськолижного курорту вслід за Буковелем є мальовничий Свидовецький хребет.

Зрозуміло, що до цього питання треба підходити зважено і з великою відповідальністю, адже першочерговим завданням є збереження екології.

Тож чому навколо будівництва курорту, який має стати рятівним колом для гірських районів краю, не вщухають суперечки? Справа навіть дійшла до суду.

Закарпатський «Буковель»

Про створення масштабного туристично-рекреаційного комплексу стало відомо ще минулоріч. Тоді звістка про те, що на Закарпатті побудують курорт, який має перевершити славнозвісний «Буковель», окрилила громадськість, особливо жителів прилеглих сіл. Бо всім від малого й до великого зрозуміло: це потужні інвестиції в розвиток регіону, численні робочі місця, мільйонні надходження до місцевого бюджету. Утім не обійшлося в цій діжці з медом і без ложки дьогтю… Але давайте про все по порядку.

Курорт світового рівня – саме так анонсували в пресі майбутній туристично-рекреаційний комплекс «Свидовець». І це не дивно, адже розташувати його повинні в самому серці Карпат – смт Ясіня. Тут географічно сходяться гори Горгани, Чорногора та Свидовецький хребет.

Омивають цей дикий масив природи річки Чорна та Біла Тиса, утворюючи найбільшу притоку Дунаю. Тож по праву ця земля вважається туристичною перлиною Закарпаття.

Як неодноразово повідомлялося в ЗМІ, майбутній курорт планують розташувати на території двох районів: Рахівського та Тячівського, у селах Чорна Тиса, Ясіня й Лопухово. Масштаби вражають: 230 кілометрів лижних трас, 60 готелів, 120 ресторанів і навіть аеродром.

Одночасно тут зможуть відпочивати майже 30 тисяч туристів.

Тож ще навесні цього року під час громадських слухань у Чорній Тисі та селищі Ясіня Рахівського району з розгляду детального плану територій будівництва курорту «Свидовець» громада схвалила цей проект.

«Тоді на слуханнях щодо створення туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець», який стане розширеним продовженням великої мережі гірськолижного курорту «Буковель», були присутні місцеві депутати, члени виконкому, прості громадяни. Нам усе пояснили, показали проект. До нього входять 90% території села Чорна Тиса і 10% Ясіня. Місцеві мешканці, які переважно займаються туризмом, звичайно, підтримують будівництво курорту. Бо розуміють: це їхній хліб. Ми вважаємо, що краще бодай щось робити, аніж нічого», – розповів голова Ясінянської селищної ради Єдуард Зелінський.

Жителі Ясіня та Чорної Тиси усвідомлюють: якщо комплекс побудують, то будуть робочі місця. Окрім того, місцеві мешканці просто мріють про належну інфраструктуру, яку власними силами вони не створять.

«Громада схвалила будівництво цього туристично-рекреаційного комплексу і взагалі поставилася до такої звістки досить позитивно. У цілому можна говорити, що підтримують будівництво 75% населення.

Адже де заробляють гроші закарпатці з віддалених районів? Тільки не у своїх рідних селах. А так матимуть шанс працевлаштуватися будівельниками, кухарями, офіціантами, покоївками, барменами, інструкторами, тренерами, масажистами, медпрацівниками, шоферами, музикантами, продавцями, двірниками. Ще додайте сюди збут продукції власного виробництва, сувеніри, хороші дороги, потужний Інтернет, зв’язок, потік туристів. Сподіваємося також на те, що нарешті буде зроблена каналізація», – зазначив сільський голова Чорної Тиси Іван Павлючок.

Курорт чи екологічне лихо?

Тож здавалося, що перспективи будівництва такого комплексу надзвичайно блискучі. Якщо б не суспільний резонанс громадських активістів, екологів та жителів ближніх сіл. Люди бояться, що спорудження такого масштабного курорту спровокує вирубку лісу, а відтак паводки та зсуви, у криницях зникне вода.

Окрім того, зазначають, що цей проект вплине на можливості випасу овець на полонинах та екотуризм, коли мандрівники приїжджають побачити дику природу.

«Українські Карпати унікальні. Це дика, незаймана природа. Такого не залишилося майже ніде в Європі, – розповідає Орест де Соль, француз, який ще 20 років тому переїхав на Закарпаття й побудував тут екоферму. – Курорт нічого доброго не принесе. Тільки екологічне лихо. Кажете, інвестиції? Місцеві вже навчені казками про інвестиції. Згадайте хоча б міні-ГЕС, яку звели кілька років тому на Брустурянці. Скільки всього обіцяли людям, а зрештою роботу отримали – одиниці, збитки ж екології – колосальні».

Тож 14 листопада в Закарпатському окружному адміністративному суді відбулося перше судове засідання у справі за позовом ініціативної групи «Free Svydovets».

Софія Шутяк, адвокат МБО «Екологія Право Людина», повідомила, що до їхньої організації звернулась ініціативна група з інформацією про плани розбудови в Закарпатській області туристичного курорту «Свидовець».

«Після того як РДА (Тячівська та Рахівська) прийняли детальні плани територій, де була забудова земельних ділянок, але ніхто не оцінив екологічних наслідків, ми вирішили подати в суд. Це перші кроки, які потрібно було зробити, – розповіла пані Софія. – 14 листопада відбулося засідання. З’ясували, що мирова угода не може бути укладена. Визначили обсяг досліджень, свідків, яких допитають. Слухання справи по суті відбудеться 4 грудня. Ситуація не обмежується судовими процесами, залучено багато людей, екологи науковці». Будь-яка діяльність на території Карпат повинна прийматися на рівні Кабміну, вважає Софія Шутяк і веде далі: «Питання доцільності. Чи доцільно будувати новий курорт удвічі-втричі більший за Буковель, чи дійсно є така соціально-економічна необхідність? Ми не проти розвитку, але що це насправді дасть громадам? Друге питання, чи взагалі така діяльність не зведе нанівець той ресурс, на якому вона розвивається. Говорять про Альпи, це трохи інші умови. Екосистеми Карпат є надзвичайно чутливими та крихкими. Бувають роки, коли в горах немає снігу. А забезпечувати функціонування витягів курорту за рахунок снігових гармат – це використання колосального водного ресурсу, що є насправді великою небезпекою для регіону, який раніше не міг скаржитися на безводдя. Маємо падіння ґрунтових вод до 3 метрів, говорити про активне використання підземних вод для снігових гармат – це надзвичайно великий ризик».

Що саме й де планується спорудити, ініціативна група поки не знає, бо досі ніхто не бачив детальних планів будівництва.

«Полонини – найбільш чутливі системи Карпат, будь-яка діяльність повинна здійснюватися із серйозним оглядом на екологію, – розповідає еколог Оксана Станкевич-Волосянчук. – Треба визначити, як це може вплинути на екологічну мережу різних природоохоронних об’єктів. Оскільки планується охопити територію, на якій беруть початок річки, зокрема Чорна Тиса, де діє іхтіологічний заказник та знаходяться об’єкти Смарагдової мережі. Треба зрозуміти, як це впливатиме на всі ці екооб’єкти. Видно, що фактично всю долину Чорної Тиси і природну заплаву збираються урбанізувати. Поки не буде розроблено менеджмент плану, управління річки Чорна Тиса, ми не можемо планувати ніякої діяльності».

За словами еколога, діють Карпатська та Бернська конвенції, які, зокрема, передбачають розвиток сталих видів туризму. «Коли ми говоримо про гірськолижні комплекси, влада повинна дотримуватися закону, – додала Оксана Станкевич-Волосянчук. – Не можна починати будь-яку діяльність, порушуючи законодавство».

Поки екологи та активісти б’ють на сполох, Закарпатська облдержадміністрація розвінчує міфи щодо згаданого курорту.

«Оприлюднена деякими ЗМІ новина про те, що під будівництво «Свидовця» виріжуть 14 тисяч гектарів лісу, не відповідає дійсності, – повідомляє на своєму офіційному сайті голова закарпатської ОДА. – У разі позитивних висновків і після проходження всіх експертиз під зведення курорту планується вилучити всього 650 гектарів площі з Ясінянського лісгоспу, яка в більшості не заліснена».

Тож чи будувати гірськолижний курорт на Свидовецькому хребті – останнє слово повинно бути за Кабміном. Тільки уряд може розставити всі крапки над «і» та прийняти остаточне рішення.

Христина БІКЛЯН