Медична реформа: які зміни чекають на українців?

Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний законопроект, який дає старт медичній реформі. Уряд привітав це рішення, хоча відомо, що його просування мало величезний супротив. Зараз навколо медреформи теж з’явилося чимало скепсису та критики. Одні вірять, що зміни увінчаються успіхом, інші ж з острахом чекають на нові й до кінця не з’ясовані особливості життя в період реформи.

У МОЗ обіцяють уже з наступного року впроваджувати зміни у сфері охорони здоров’я. Тож що нового запропонують пацієнтам та за які послуги доведеться платити?

«З 2018 року в Україні запрацює національна страхова система, котра покриватиме наше з вами лікування. Що це означає?

Передусім і пацієнт, і лікар нарешті відчують, що саме вони знаходяться в центрі уваги системи охорони здоров’я.

Зміни почнуться з первинної ланки. Якщо ви як пацієнт звернетеся до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, за їхні послуги заплатить держава. Фахівця обиратимете саме ви, прописка не матиме жодного значення. Ви зможете самі вирішувати, залишитися з лікарем чи ні, зважаючи на якість послуг, які будете отримувати, – пояснює на своїй сторінці у «Фейсбуці» в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. – Для лікарів первинної ланки передусім зміниться принцип роботи. Вони будуть зацікавлені взяти більше пацієнтів та надавати їм найкращі послуги, щоб отримати хороші рекомендації. Адже від пацієнтів залежатиме заробіток лікаря. Таким чином фахові спеціалісти зможуть мати гідну платню за якісну роботу, а не залежати від тарифної сітки. Окрім того, вони вирішуватимуть, бути працівником найманої праці в лікарні або ж відкрити ФОП та розпочати приватну практику».

Тож пацієнт сам може обирати собі сімейного лікаря. А той не має права відмовити. Лікаря можна обирати як з державних клінік, так і приватних. Увесь цей процес контролюватиме окремий орган – Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Кожен лікар матиме право вести не більше 2000 тисяч осіб.

Що буде платним, а що безкоштовним?

Реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплата) і платні.

У МОЗ запевняють, що безкоштовними будуть первинна, екстрена та паліативна допомога, а також ведення вагітності й пологи.

Щороку уряд готуватиме, а Рада ухвалюватиме список, що в медицині безкоштовне, а що ні. Це так званий «негативний список», за які послуги держава не платитиме.

Другий вид – співоплата, коли частину оплачує держави, решту – пацієнт. Мета співплатежів «держава-громадянин» – розподіл відповідальності за здоров’я пацієнта. Це можуть бути щомісячні виплати – страховка – або ж оплата за тарифом. Ціна на подібні послуги також контролюватиметься державою.

Не будуть оплачуватися державою стоматологія і пластична хірургія.

«Якщо лікар направляє людину на томографію, то держава оплачує її на 100%. Якщо людина сама вирішила зробити собі томографію, буде платити за це», – пояснив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Що зміниться для лікарів та пацієнтів?

Зараз медики працюють на фіксованій сітці зарплат, яка не залежить від якості їхньої роботи. Відтепер дохід лікаря залежатиме від того, скільки в нього пацієнтів. Діятиме принцип – чим більше пацієнтів, тим більша зарплата.

«Державні гроші підуть як у державну лікарню, так і в приватну практику. Якщо лікар відкрив свою практику, до нього звертаються пацієнти, він може отримувати від 15 тисяч гривень», – зазначив Павло Ковтонюк.

Гроші йтимуть на рахунок лікаря, якщо він оформить ФОП, або лікарні.

Без роботи можуть залишитися ті медики, у кого не захочуть лікуватися люди, бо реформа сприятиме конкуренції, пояснюють у МОЗ.

Що ж стосується пацієнтів, то вони обиратимуть собі лікаря незалежно від прописки.

З січня 2018 року людина може прийти й підписати угоду з тим медиком, де їй зручно і який їй подобається. За вас у будь-якому випадку платитиме держава, і лише від вас залежить, чи буде вона платити туди, куди ви ходите, чи просто спускатиме гроші на вітер, як зараз.

У МОЗ запевняють, що закривати лікарні або скорочувати медперсонал не стануть, але припускають, що конкуренція між лікарями і принцип «гроші йдуть за пацієнтами» можуть привести до деяких змін.

Існує ймовірність, що погано обладнані й мало завантажені заклади змінять свій профіль – наприклад, на реабілітаційні центри чи хоспіси. Водночас кращі лікарні обіцяють технічно посилити.

«Ми отримали багато запитань щодо правок, які народні депутати внесли до початкового варіанту законопроекту 6327. Основні з них – це відмова від співоплат та міжнародних протоколів. Однак медики можуть використовувати міжнародні клінічні настанови, згідно з наказом МОЗУ № 1422, – зазначає Уляна Супрун. – Співоплати є важливим фінансовим інструментом, що мав розширити доступ громадян до лікування, але вирішено запускати систему в класичному вигляді, як вона працює у Великій Британії й ряді інших країн, без співоплат. До цього питання уряд повернеться ближче до 2020 року, адже співоплати планувалося запустити разом з новою моделлю фінансування амбулаторного та стаціонарного лікування».

Тож зараз ідеться перш за все про зміни в первинній ланці медицини.

Медична реформа передбачає фінансування держкоштів туди, куди прийшов пацієнт, тобто за конкретну послугу.

Наразі ухвалений документ має підписати Президент. Коментуючи останній законопроект, Петро Порошенко заявив: «Він відкриває можливості для забезпечення доступної та якісної первинної медичної допомоги для сільських жителів. Заклади охорони здоров’я та їхні відділення будуть укомплектовані необхідним обладнанням і набором ліків. Сільські лікарі отримають стимулюючу оплату праці та гідні умови для життя. На допомогу жителям села прийде телемедицина, консультування найкращих фахівців. Цей закон уже має фінансовий ресурс. Державний бюджет України на 2017 рік передбачає виділення 4 млрд грн на оновлення сільської медицини».

Тож незважаючи на труднощі ухвалення закону та суттєві правки, медреформа таки стартувала. Думки експертів з цього приводу розходяться.

Так чи інакше, а всі розуміють, що медицина в нашій країні давно перестала бути безкоштовною. Однак перехід до страхової системи, коли держава оплачує мінімальну страховку, але пацієнт при цьому отримує гарантовану та якісну послугу, буксував при всіх президентах і всіх урядах. Тож якими будуть плоди змін у системі охорони здоров’я, покаже час…

Христина БІКЛЯН