В ужгородському «Совиному гнізді» розповіли про паліативну допомогу

Лекцію-практику “Паліативна допомога: що маємо і куди прямуємо”, провели сьогодні в Ужгороді в історико-культурному центрі “Совине гніздо” працівники Ужгородського міського центру первинної медико-соціальної допомоги (керівник Тетяна Козак) та представники громадської організації “Пройдемо шлях разом”.

Захід приурочили до Дня хоспісної та паліативної допомоги, який у всьому світі традиційно відзначають у другу суботу жовтня. Його метою є підвищення інформованості про паліативну допомогу, хоспіси, розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання, та членів їх сімей тощо.

“Наприкінці січня цього року при Ужгородському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги розпочала роботу виїзна бригада паліативної допомоги “Хоспіс вдома”. Я дуже радий, що нам вдалося реалізувати цей проект, міська рада профінансувала його, підтримуватиме і надалі”, – наголосив міський голова Богдан Андріїв, який також відмітив, що ужгородські медики вже можуть надавати практичну і методичну допомогу тим органам місцевого самоврядування, які лише планують створити такі бригади.

Особливі слова подяки були працівникам паліативної бригади: “Ваша допомога дуже потрібна людям, які буває, втрачають останню надію. Ви даєте їм цю надію, стаючи деколи для таких хворих останньою соломинкою, а для родини – справжньою підтримкою. Це дуже величезна робота. Велике вам спасибі і від мене особисто, і від усієї міської ради”, – сказав Богдан Євстафійович та вручив подяку Ужгородської міської ради колективу виїзної паліативної бригади.

Ужгородка Оля Бесага, представник організації “Пройдемо шлях разом”, кілька років тому була волонтеркою у польському хоспісі «Кордіс», розповіла, як усе це працює за кордоном. Також закцентувала увагу, що зараз дуже важливо якомога більше говорити про те, що таке паліативна допомога і як можна брати в ній участь, адже дуже багато завдань, як показує досвід інших країн, беруть на себе волонтери, спільнота.

“Хоспіс – це не лікарня, це зовсім інакша структура. Паліативна допомога мусить бути комплексною. Тут і медична складова, і соціальна, і духовна. Адже метою паліативної допомоги є не тільки зняти симптоматику, біль, а й зробити якість життя таких хворих якнайкращою. І потрібно відійти від стереотипів, що хоспіс – це місце для вмирання”, – наголосила пані Ольга.

Вона також розповіла, що минулого тижня провела серед Фейсбук-спільноти опитування, чи знають люди, що таке паліативна допомога, чи відомо їм, куди треба звертатися за паліативною допомогою в Ужгороді, чи знають про ситуацію зі знеболенням в Україні і т.д.

“Порівняно з тим, що було 2 роки тому, навіть рік тому, ситуація з обізнаністю ужгородців про паліативну допомогу покращилася, більшість людей знають, що це таке і що в Ужгороді є паліативна бригада. Проте, на жаль, ужгородці практично нічого не знають про знеболення, найперше, що спадає їм на думку: знеболення – це наркотичні препарати, наркотичні препарати – це залежність, а насправді це далеко не так”, – розповіла про результати опитування Ольга Бесага.

Керівник Ужгородського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Козак, яка є ініціатором й організатором створення у місті паліативної бригади, нагадала присутнім, що до бригади входять 9 фахівців: лікар-терапевт, медичні сестри, психолог, соціальний працівник, духівник, водій, диспетчер.

“Ми маємо можливість допомогти кожному, хто стикається з такою ситуацією. У жодному випадку людина не повинна лишатися без догляду, якщо навіть не має фінансів. Але потрібно розуміти й те, що не кожен невиліковно хворий – обов’язково пацієнт паліативної бригади. Хтось обирає, щоб пройти цей шлях до кінця самостійно. Хто ж звертається по допомогу – отримує її, наша бригада їздить до хворих додому й допомагає там. Вони не тільки полегшують біль, але й показують людині, що вона потрібна й не є самотньою. Також допомагають родині, адже близькі, опинившись наодинці з бідою, часто не знають, що робити і як жити далі”, – розповіла Тетяна Козак.

Ольга Бесага представила також кілька відеороликів про те, як працюють хоспіси за кордоном, як для роботи об’єднуються волонтери і чим для них є це волонтерство, як включається у вирішення питань паліативної допомоги громада, місцева влада. А працівниці виїзної паліативної бригади показали, як доглядати за важкохворим, якого привезли з лікарні додому.