Пресвятая Богородиця покриває, природа зиму зустрічає

Сьогодні, 14 жовтня, – свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, Святої Покрови.

Покрови наступили, шлаєром дівчині голову вкрили

«Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». В українських селах і до сьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. З цього дня й до початку Пилипівки (28 листопада) – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

Закарпаття не є винятком. До посту залишається не так багато часу, щоб гаяти його. Тому люди використовують цей благодатний період для святкувань та гулянь. Тим більше, що земля обдарувала осіннім урожаєм, польові роботи завершені, а комори вже наповнені всіляким добром.

Це свято – покровитель весіль. До початку жовтня закінчуються всі найважливіші роботи на землі (в тому числі сівба озимих) – завершується хліборобський цикл. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, проведення вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні, сезон сватання та свадьовання.

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг – буде багато весіль. 14 жовтня дівчина, яка щиро бажає вийти заміж, може прийти в церкву до початку святкового богослужіння, поставити свічку біля ікони Покрови Пресвятої Богородиці й попросити її про заміжжя та щасливе сімейне життя.

Для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на це свято старша господиня брала вишитий рушник, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як ішли до церкви, та промовляли особливі слова.

Сімейні пари можуть прийти на свято в храм для того, щоб також попросити милості й заступництва Матері Божої.

Удень печуть млинці й обносять ними кути житла, щоб задобрити домовика, а вечорами влаштовують гучні застілля. Цього дня потрібно робити дари бідним і сиротам, а також обкурювати будинок димом від підпалених гілочок яблуні або вишні – для благополуччя та удачі.

На Покрову впродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з півдня дув низовий вітер, вважали, що зима буде теплою, якщо з півночі – холодною, із заходу – сніжною. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, чекали теплої зими, якщо сніг не випав, вважали, що його не буде і в листопаді.

Як і в будь-яке інше релігійне свято, на Покрову Пресвятої Богородиці не дозволяється виконувати серйозну господарську роботу й багато домашніх обов’язків: будувати, копати, прибирати, прати, шити, в’язати, прасувати. Звичайно, не можна також лихословити, лаятися, вживати алкогольні напої.

Вважається, що в це свято не слід позичати гроші, а ще відмовляти сватам – за прикметою, дівчина, яка відмовила сватам на Покрову, ще роки зо три не буде ніким засватана.

Покровителька козацтва

Це також свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою вправність.

Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, які пішли за Дунай, узяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.

Вони настільки вірили в її силу й так щиро та урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву – Козацька Покрова. З недавніх пір це свято в Україні є також Днем українського козацтва.

З 2015 року 14 жовтня відзначають День захисника України. Це державне свято й офіційний вихідний.

Софія ПЕКАРОВИЧ