У монастирях Закарпаття монашки поєднують молитву і працю. ФОТО

Дехто думає, що монахи і монашки тільки те і роблять, що моляться. А ось і ні. Вони сплять по 6 годин, лягають пізно, а встають рано-вранці.

Цілий день перебувають у молитві, роботі, зосереджені. Бо монастир – це величезне господарство, яке потребує праці. Ченці та черниці виконують різну фізичну працю на грядках, у теплицях, по господарству, косять газони і так далі. У кожного свої обов’язки.

Під час чергового паломництва монастирями Закарпаття стала свідком колективної роботи монашок.

О восьмій ранку суботнього дня восьмеро черниць підмітали територію Свято-Троїцького Кирило-Мефодіївського монастиря у Сваляві. А територія чимала – загалом 4 га.

Коли я попросила дозволу сфотографувати, сестри зніяковіли: «З віниками?» І продовжили свою роботу. Робили все вправно, швидко, між собою не спілкувалися.

На фасаді однієї будівлі обителі є фото, на яких монашки працюють на будівництві. Сестра Єліконіда розповіла мені, що у них є трактори, а водіями цих транспортних засобів є монашки.

У Приборжавському Серафимівському жіночому монастирі одна молода монашка витирала підсвічники, а старша приймала замовлення на молебні. Інші жителі обителі сушили та перебирали картоплю, яку самі ж і виростили.