Як вплинула заборона російських соцмереж на ринок реклами та чи є в них українська альтернатива

16 травня Президент України Петро Порошенко розширив санкції проти Росії. Загалом у санкційному списку опинилися 468 юридичних та 1228 фізичних осіб, у тому числі й найбільші інтернет-компанії країни-агресора, такі як «ВКонтакте», «Одноклассники», «Яндекс» та «Мейл.ру».

Ця дія насамперед покликана захистити інформаційний простір України та зменшити вплив російської пропаганди на свідомість громадян, адже всесвітня мережа глибоко проникла в наше щоденне життя.

Варто зазначити, що російські сайти займали домінуючі позиції щодо залучення користувачів та охоплення аудиторії в українському сегменті Інтернету. Так, у 2016 році «ВКонтакте» стабільно посідав 2–3-тю сходинку в рейтингу найпопулярніших сайтів (популярнішим був тільки «Google»), «Яндекс», «Мail.ru» та «Одноклассники» знаходилися на 4–6-х місцях і випереджали за охопленням аудиторії «ukr.net» і «Facebook».

Але куди ж тепер поділися «фанати» заборонених сайтів? Звісно, багато хто просто завантажив яку-небудь програму, що підміняє адресу користувача й допомагає відкрити улюблений сайт, адже таких сервісів десятки. Однак є й такі, хто одразу покінчив з про-російським інтернетним життям і перейшов на його українські чи іноземні аналоги.

До прикладу, після введення санкцій українська аудиторія «Facebook» зросла мінімум на півтора мільйона користувачів і тепер становить понад 8,5 мільйона юзерів. Для порівняння: у попередні роки вона стабільно зростала на 35–40%.

Розважальний ресурс «Youtube», у свою чергу, вирвався на друге місце за популярністю. Попри це, лідерство незмінно утримує «Google»: на його «Gmail» одразу перейшло багато користувачів пошти «Мейл.ру» чи «Яндекс». Вони запевняють, що цей сервіс набагато простіший, зручніший і надійніший.

Не менш важливим фактором є й економічна складова питання, адже це великий удар по бізнесу. Річ у тім, що діяльність багатьох українських компаній у сфері послуг пов’язана з роботою соцмереж. Тобто такий крок уряду вплинув на величезну кількість

приватних підприємців, дрібних і середніх компаній, чий бізнес існує й завдяки електронній комерції.

«ВКонтакте» та «Одноклассники» разом з «Мейл.ру» отримували чималі бюджети як на рекламу, так і супровід брендів у соцмережах. Користувачі «Одноклассники» та «ВКонтакте» щодня генерували велику кількість переглядів відео, а це означає, що відеоінвентарю для українських рекламодавців стало менше. Це, у свою чергу, спричинило зростання цін на відеорекламу.

Щодо «Яндексу», то, за різними даними, на нього припадало близько 20% ринку контекстної реклами, а тепер він майже в повному обсязі перейшов до «Google». Фахівці переконують, що «Google» опинився у виграшному становищі, адже фактично монополізував пошук, контекстну та пошукову реклами й суттєво збільшив свою частку на ринку відеоконтенту.

Крім того, соціальні мережі – це величезний майданчик онлайн-продажів. На них створюють торгові сторінки та рекламують свій товар не тільки великі компанії, а й власники невеличкого бізнесу. Так, Ілона, студентка ужгородського вишу, протягом трьох років мала такий додатковий заробіток.

«Уже на другому курсі навчання я вирішила допомагати мамі. У нас був невеличкий магазин з одягом. Але сидіти там часто я не могла, тому Інтернет мені допомагав, а саме сайт «ВКонтакте». Я фотографувала речі і просто виставляла їх у мережі. З часом створила дійсно популярну сторінку, «назбирала» 8 тисяч підписників, які вже слідкували за оновленнями нашого асортименту онлайн і могли просто бронювати ту чи іншу річ. Я навіть почала займатися рекламою – створенням та розкруткою інших торгових сторінок, за що отримувала дуже хорошу заробітну платню. Витратила на це заняття чимало часу та сил, а зараз усе потрібно починати з нуля», – розповідає дівчина.

Ілона каже, що після блокування російських соцмереж вона шукала аналоги, навіть спробувала створити торгову сторінку в мережі «Facebook». Проте він працює не зовсім за тим принципом, що «ВКонтакте», та й аудиторія там трохи інша…

Щодо вітчизняних соцмереж, то вони ще не настільки популярні, як іноземні, але кількість їхніх користувачів постійно зростає.

«Ukrainians». Лише за п’ять днів після введення в дію заборони тут зареєструвалися сто тисяч користувачів, що побило всі рекорди. Варто згадати, що «Ukrainians» створили вихідці з Тернопільської області, які зараз проживають у Канаді. 3 червня автори представили першу версію соцмережі, і відтоді над нею працюють 30 програмістів канадської компанії «StartupSoft».

«UkrOpen». Розробники запевняють, що «UkrOpen» не скопійована з жодної відомої соцмережі, тож є унікальною. Цікаво, що в неї вбудована пошукова система, яка дозволяє не тільки бути в курсі останніх подій, а й обговорювати їх із користувачами. Реєстрація на ресурсі дозволена особам старшим 13 років.

«Ц.укр». Соціальна мережа на українському домені, що розшифровується як «Це – Україна». Важливий нюанс: якщо ви зберігаєте улюблені фото й музику «ВКонтакте», то можна одним кліком перенести всю інформацію у свій аккаунт «Ц.укр».

«Ukrface». Український аналог «Facebook» та «ВКонтакте». Візуально дуже схожий на них, що полегшує перехід на цю платформу. Її цікавинкою є можливість використовувати сайт кримськотатарською мовою.

«CIMBOR». Сайт знайомств та розваг, орієнтований у першу чергу на українців. Доступним він є і для жителів Словаччини, Угорщини, Польщі та Румунії. Головний розділ сервісу – стрічка новин, яка відображає оновлення всіх користувачів. Також у соцмережі є вкладки «Фото», «Відео», «Блоги». У «CIMBOR» можна продавати й купувати товари, а також формувати списки завдань.

«Hurtom.com». Український інтернет-портал, що створювався як сайт з українською культурою та обмінником вітчизняних файлів і даних без реклами. Тепер головна мета діяльності порталу полягає в поширенні кінофільмів українською мовою. Фани також можуть обговорювати картини й серіали на форумах сайту.

«VsiTut.com». Волонтерський інтернет-проект, створений для об’єднання патріотів з усієї України. Він абсолютно незалежний і не є проектом якої-небудь політичної партії. Сайт оновлюється кожного місяця й доступний гостям.

«Yachudo». Українська соцмережа «Я – чудо» спрямована на українських та англомовних користувачів, адже російська мова в ній відсутня. Дизайн відрізняється від інших соцмереж, також немає розділу з музикою.

Психологи стверджують, що соцмережі – це свого роду наркотик, адже всі, від дітей до людей похилого віку, ними користуються. Вони перетворилися на такий собі інструмент комерційного призначення, якому надають перевагу в боротьбі за клієнтів: той, хто хоче більше заробити, просто активніше просуває себе в мережі Інтернет.

Вікторія КОПИНЕЦЬ