Утопія, катастрофа чи реальні зміни в освітній системі

Нинішній навчальний рік буде особливим і суттєво відрізнятиметься від попередніх. Хоча за часи незалежної України в освіті систематично відбуваються зміни (і часом не на краще), цей проект має оновити всю структуру та зміст загальної середньої освіти.

Цікаво, цього разу випробування, через які пройдуть першокласники, їхні батьки та вчителі, підуть на користь освіті чи це стане черговою невдалою реформою.

12 областей України змогли виконати вимоги для старту пілотування нового Стандарту початкової загальної освіти. Ця стратегія реформування середньої освіти має бути втілена в життя до 2029-го, при цьому навчання в школі набуде зовсім нової форми і триватиме 12 років.

Катерина, мама Дениса, який потрапив до експериментального класу, тішиться: «Мені дуже важливо, щоб до мого сина ставилися з увагою. Радує, що навчання відбуватиметься в ігровій, пізнавальній формі. Ми з сином багато спілкуємося, тому хочеться, щоб у ньому не вбили цю відкритість, не намагалися втиснути його в рамки».

У 2017/2018 навчальному році чотири ЗОШ нашої області серед ста по всій країні будуть учасниками всеукраїнського експерименту «Реалізація інтегрованого підходу в початковій освіті в контексті Концепції нової української школи»: Ужгородська загальноосвітня школа І‒ІІІ ступенів № 8 Ужгородської міської ради, Ганичівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів Ганичівської сільської ради Тячівського району, Чинадіївська загальноосвітня школа І‒ІІІ ступенів Мукачівської районної ради та Міжгірська загальноосвітня школа І‒ІІІ ступенів № 1 Міжгірської районної ради. Цікаво, що попередньо в проекті, замість Міжгірської, мала бути Рахівська ЗОШ І–ІІІ ступенів № 1, але педагогічні кадри старшого віку обміркували всю відповідальність, яка покладена на новаторів освіти в початковій ланці, і відмовилися від участі.

Тож 216 закарпатських першокласників та 8 їхніх педагогів стануть першими експериментаторами, що відкриють нові можливості в українському освітньому просторі. Загальноосвітні навчальні заклади, на які спрямується увага освітян області та всієї України, розташовані в різних районах і були відібрані Державною інспекцією Міністерства освіти і науки України.

Лариса Мигалина, директор ЗОШ № 8 м. Ужгорода, розповіла про важливість та новаторство експерименту. Адже насамперед користь від нового підходу до навчання, полегшення програми, оновлення формату спілкування мають отримати діти.

Валентина Мацак, учитель початкових класів з великим стажем роботи й заслужено відмінною репутацією серед батьків та учнів, і Євгенія Соляр, її колега на паралелі, які беруть участь в експерименті, очікують від нього позитивних змін у сфері освіти. Пані Валентина розповідає, що вони з напарницею спеціально готувалися до цього проекту. Старту передували навчання, курси, практичні заняття. «Ми з Євгенією Романівною пройшли тижневі курси на базі Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти в Ужгороді. Потім разом із колегами з трьох інших ЗОШ області вирушили до Києва на навчання при Новопечерській школі. Теоретичні та практичні знання, які отримаємо протягом року, будемо передавати своїм колегам, що розпочнуть роботу з наступного року, – із захватом розповідає Валентина Миколаївна й додає: – Зміни, що відбуватимуться в освіті, обов’язково мають піти на користь!»

Міністерство освіти і науки України запроваджує цьогоріч (поки що в експериментальному форматі) 9 основних змін, які наступного року мають прижитися в усіх перших класах загальноосвітніх шкіл України.

Пропонуємо ознайомитися з цими новаціями.

Перше, на що МОН звертає увагу, так це на індивідуальність кожного молодшого школяра. Тепер у початкових класах учителі будуть користуватися таким новим та модним в освітніх колах словом як «компетентності». Воно запозичене з латині й означає обізнаність людини в певному колі питань та наявність у неї досвіду з їх вирішення. Тож тепер нова школа буде співпрацювати з позашкільними закладами освіти й таким чином враховувати індивідуальні здібності дитини.

Друга, не менш цікава особливість, – це батьки-партнери. Тут, за задумом МОН, учителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання про розвиток їхньої дитини. В основу лягла педагогіка партнерства: співпраця між учителем, учнем і батьками, які мають стати рівноправними учасниками освітнього процесу. Ось тут закрадається думка про тих батьків, які працюють за кордоном, позмінно чи взагалі на декількох роботах… Або ж партнерство полягатиме у таких формах взаємодії: вчитель ‒ учень (домашнє завдання ‒ проект), учень ‒ батьки (повідомлення домашнього завдання), батьки ‒ вчитель (виконання домашнього завдання).

Третій аспект ‒ це мотивований учитель. Педагог матиме змогу сам обирати шляхи підвищення своєї кваліфікації, правда, поки що не відомо, як відбуватиметься фінансування цього процесу.

Момент чотири, про який учні та батьки (із сумом) говорять у першу чергу, – 12-річне навчання в загальноосвітній школі. При цьому не обов’язково буде гризти граніт науки всі ці роки. Шкільна освіта матиме три рівні: початкові класи – з 1-го по 4-й, базова середня школа – 5–9-й класи та профільна середня школа, яка передбачає навчання в ліцеї або закладах професійної освіти – 10–12-й класи.

П’ятий та шостий пункти більш цікаві керівникам закладів, а саме автономія школи та справедливе фінансування. У цих пунктах виділимо тільки один момент: рівноправність доступу до бюджетного фінансування закладів освіти всіх форм власності (як державних, так і приватних).

Сьома зміна знову стосується фінансів. Принцип «гроші за дитиною» має спрацювати для підтримки учнів з особливими потребами, котрі можуть здобувати освіту разом з іншими школярами в пристосованих для цього навчальних закладах.

Нагадаємо, що МОН присвячує велику увагу інклюзивній освіті, яка має надати можливості батькам дітей із особливими потребами самостійно обирати школу.

Восьме нововведення тісно пов’язане із попереднім та наступним. Повне впровадження інклюзивної освіти. Це також означає поступова ліквідація інтернатів. Тут також слід задуматися про важливі речі. Чи доцільно масово закривати спеціальні школи-інтернати для дітей з особливими потребами? Чи готове наше суспільство, а саме ці діти, їхні майбутні однокласники, батьки, урешті вчителі на такі зміни. Та й не так багато закладів освіти області можуть похизуватися тим, що в них створені спеціальні умови.

Тож поки що погляди розходяться. Немає однозначного бачення результатів ні цього експерименту, ні майбутнього нової української освіти в цілому. Та конкретні висновки про цей проект зможемо зробити тільки у 2029–2030 роках.

Софія ПЕКАРОВИЧ