Магічні дримби закарпатського майстра. ФОТО

Магічний звук дримби заворожує. Її можна слухати вічно. Здається, що грає вона на струнах людської душі, бо передає найпотаємніше.

У своїх ритмах відлунює шепіт води і трав, шум дощу та вітру.

Дримба, або ж варган, доромб, муннхарп, хомус чи гопуз, присутня в культурах більшості народів світу. Хоча назва всюди різна, та ці інструменти майже не відрізняються від української дримби.

Узагалі, на думку археологів, це один із найдревніших музичних інструментів. Адже були знайдені варгани, виготовлені навіть із кісток мамонтів.

У гуцулів дримба – традиційний народний інструмент. Мольфари стверджували, що він магічний, адже може ввести у стан трансу.

Час іде, та традиції залишаються незмінними. Талановиті нащадки продовжують ремесла своїх предків, розвиваючи й удосконалюючи їх.

…У кузні молодого майстра Юрія Вашковича, що із села Сторожниця, палає вогонь. Тут на світ народилися вже понад півсотні дримб, на яких тепер грають у різних країнах світу.

Виготовлення дримб для Юрія – це улюблена справа життя. Бо не закопав, а розвинув талант, подарований Богом.

Хлопець жартує, що, аби потрапити на роботу, йому потрібно тільки вдягнути капці. Адже його кузня просто під хатою. Своїй справі майстер присвячує усього себе, поринає в процес з головою. Перед початком роботи ніколи не малює собі ескізів. Каже, руки знають, що робити, от хай і роблять.

– Ідея виготовлення цього давнього музичного інструмента в мене з’явилася давно. Уперше цей звук я почув у гуцульському селі, де музиканти грали на місцевих музичних інструментах: акордеоні, трембіті і, звісно ж, на дримбі. Останній інструмент мене дуже зацікавив.

Я спробував на ньому грати, і мені неймовірно сподобався сам звук. Він був дійсно магічний. Через декілька років я згадав про цей музичний інструмент. Тим паче, що якраз у той час я збирався в довгий похід у гори. Тоді друг подарував мені дримбу, але вона майже одразу зламалася, оскільки була зроблена з неякісного металу. Приїхавши додому, я вирішив викувати свою першу дримбу з латуні. Вийшло досить непогано.

Дримби Юрій Вашкович відливає із найрізноманітніших металів: срібла, титану, латуні, міді, нержавіючого заліза. Цікавим є те, що хлопець першим не тільки в Україні, але й за кордоном виготовив дримбу з нефриту. Вона виявилася на диво милозвучною.

Узагалі процес виготовлення дримб непростий. У цій справі важливою є кожна деталь.

Майстер розжарює у вогні невеличкі залізні прутики, з яких робить корпус дримби. Відбувається це при температурі близько 900°. Після цього надає дримбі форми підкови з відповідним видовженням.

Далі майстер розковує колечко. Головне – обрати розмір верстата дримби. «Більша «голова» – нижчий тон», – констатує Юрій. Дуже важливо викувати й заклепати язик, або миндик. Його треба дуже точно підігнати: між миндиком і шиєю може проходити лише аркуш паперу.

Це все робиться для того, аби дримба була дзвінка, мелодійна.

Саму струну майстер вирізає зі старої дворучної пили.

– Аби визначати звучання дримби, колись на початку роботи я користувався спеціальними тюнер-програмами, а тепер уже просто чую на слух. Ще орієнтуюся на дримби майстра із Запоріжжя, які звучать просто неймовірно. Здається, що інструмент дуже простий, але там стільки тонкощів. Маленький нюанс – і варган звучить уже зовсім по-іншому.

Юрій Вашкович учився на геолога півтора року. Але в певний момент зрозумів, що потрібно залишити навчання і займатися тим, що дійсно до душі. Для цього обладнав собі майстерню біля дому. Юний майстер розповідає, що перші свої вироби почав відливати в 13 років.

Окрім виготовлення дримб, Юрій також займається художньою обробкою різноманітних кристалів, які знаходить на Закарпатті. Відтак продає їх для різних ювелірних виробів.

Утім основне заняття – це виготовлення дримб. Зараз Юрій експериментує із зовнішнім стилем цього музичного інструмента. Для декорування використовує елементи чеканки, різьби, шліфовки тощо. Тобто намагається надати інструментам естетичного оформлення, бо розуміє, що самого звуку не вистачить. Також працює над дизайном дерев’яних чохлів для дримб.

Клієнти, як правило, купують ті дримби, які є в асортименті. Утім буває, що майстер робить їх на замовлення для любителів із США, Німеччини, Угорщини, Росії.

– Я мрію мати свою художню майстерню, найняти робітників. Щоб досягти вершини у своїй роботі. Я люблю свою справу. Вона мені не набридає. Буває, коли хочу подумати, то просто сідаю вдома на дивані і граю на дримбі. Вона дуже добре розслабляє. Це, мабуть, єдиний інструмент, де немає чітких меж звуку, і єдиний, який несе в собі давню магію.

Побутує думка, що талановиті люди талановиті у всьому. Спілкуючись із молодим майстром, мимоволі ловлю себе на думці, що його оптимізму, любові до роботи, до цього світу і людей вистачить на довгі роки. Головне – вірити, не боятись братися за будь-яке діло, що торкає душу, і все обов’язково вийде! Бо талант не можна закопувати, а потрібно розвивати й удосконалювати, щоб його плоди радували людей та приносили успіх.

Христина БІКЛЯН