Екстравагантні та креативні капелюшки – фантазії ужгородської майстрині

Капелюшки належать до ексклюзивних речей, адже можуть допомогти створити неповторний жіночий образ. Утім вони є в гардеробі далеко не кожної модниці. Напевно, найбільш популярні капелюшки у Великій Британії, але українки теж не цураються такого головного убору, хоч і не часто одягають, хіба що на якісь світські заходи.

Ужгородка Габріелла Нікітчук займається цікавою справою, яка водночас є чудовим хобі, – виготовленням ексклюзивних та екстравагантних капелюшків. Коли до майстрині приходить натхнення, вона починає фантазувати й створює неймовірно чарівні, але водночас унікальні речі.

Не можна сказати, що Габріелла одного дня взяла і стала творчою натурою, адже до цього вона закінчила Закарпатську академію мистецтв ім. А.Ерделі й опанувала спеціальність дизайнера інтер’єрів. Хороший смак та почуття стилю були в неї апріорі, вона тільки спрямувала свої здібності в інше русло.

Габріелла розповідає, що сама ідея створити капелюшок виникла випадково. У 2011 році її з родиною запросили на весілля до Англії, а як відомо, там існує давня традиція, яка вже стала складовою дрес-коду: на урочистих заходах кожна жінка зобов’язана носити капелюшок.

«Спочатку я шукала потрібну річ у магазинах, але навіть нічого схожого на те, що було мені потрібно, не бачила. Тоді вирішила: спробую зробити капелюшок сама. Я вперше взялася за таку справу, але мені дуже сподобалося. Після того почала активно цікавитися процесом створення цих виробів, найдрібнішими деталями. На щастя, це все можна було знайти в мережі Інтернет», – розповідає майстриня.

Як згадує Габріелла, той перший капелюшок був зеленого кольору з пап’є-маше, брошкою та пір’ям – усе підібрала так, щоб він пасував до сукні. Майстриня дотепер зберігає його як пам’ять про початок свого творчого шляху.

Габріелла каже, що нині для роботи використовує більш професійні матеріали, ніж на початку. До прикладу, сінамей. Він виготовлений з волокна кокосового дерева й буває різних кольорів, з нього робить основу і прикрашає квітами з тканини або пір’ям, криноліновими стрічками чи вуалями. Усі матеріали замовляє в мережі Інтернет, адже в Ужгороді їх просто немає.

Працює Габріелла вдома, для роботи в неї виділений окремий куточок – лоджія, де є стелаж з усіма необхідними інструментами, стіл та швейна машинка.

При створенні кожного шедевру майстриня завжди бере до уваги сукню, до якої в майбутньому одягатимуть капелюшок, та окремі побажання клієнтів: виріб має бути маленький, великий, стриманий чи більш яскравий. Тоді в її голові вимальовується якийсь ескіз, і робота починається. Варто додати, що ескізи Габріелла зазвичай не малює, усі ідеї зберігає в пам’яті.

Для формування головного убору використовуються спеціальні дерев’яні блоки різних форм та розмірів, але вони досить дорогі, а в Україні їх навіть немає. Тож Габріелла знайшла альтернативний вихід: самостійно створила подібну форму з пінопласту для виготовлення капелюшкыв.

Процес роботи відбувається так: декілька шарів основи та з’єднувальний матеріал складають разом і склеюють за допомогою гарячої пари, усе це сохне протягом 1–2 днів, щоб форма надійно зафіксувалася. Після цього при потребі використовується капелюшна струна, а вже тоді декор на будь-який смак.

Для виготовлення одного капелюшка майстрині потрібно в середньому тиждень – півтора. На швидкість роботи впливає те, чи є обрані матеріали в наявності, чи їх потрібно замовляти з-за кордону (тоді, звісно, час очікування збільшується). Мінімальна ціна готового виробу – 450 гривень і вище, залежно від декору, адже пір’я та квіти з тканини потягнуть левову частку вартості.

«Усі мої капелюшки для мене особливі, і я всі пам’ятаю, але найбільше ті, робота над якими йшла дуже легко: ось я сіла, щось вигадала, і воно просто само по собі ніби «природно народилося», – ділиться Габріелла.

Хоч капелюшок – це досить екстравагантна деталь гардеробу, вона вже почала призвичаюватися й до моментів повсякденного життя. Майстриня розповідає, що її вироби часто замовляють на дитячі дні народження та випускні.

«Жаль, що на Закарпатті немає традиції носити капелюшки на весіллях – була б нагода одягнути… А так хіба що на якийсь святковий захід чи тематичну вечірку. У Києві та за кордоном ситуація трохи інша, там капелюшки більш популярні. Я й сама намагаюся частіше знаходити приводи, щоб одягнути якийсь цікавий капелюшок», – зауважує Габріелла.

У її планах є й подальше навчання: «В Англії дуже багато літніх курсів на декілька місяців, які я хочу відвідати, щоб навчитися чогось нового, адже Інтернет уже не надає достатньо інформації, а мені потрібно ще…»

Проте капелюшками творчість Габріелли не обмежується, вона робить чудові брошки з бісеру та обідочки з камінчиків, але здебільшого для себе та своєї донечки.

Майстриня має багато цікавих планів на майбутнє, однак усе стосується в основному дизайну. Одна із мрій Габріелли – шити різноманітні костюми, адже ті, що можна знайти в наших прокатах, поганої якості й «дуже вживані». Разом з тим вона планує створювати довершені образи з аксесуарами та всіма відповідними атрибутами як для малечі, так і дорослих. Для здійснення цього задуму вона вже зробила перші кроки – закінчила курси шиття. Залишилося єдине – втілити власні плани в реальність.

Крім того, Габріелла бере участь у різноманітних проектах. Минулого року це був проект «Креативні жінки Ужгорода», спеціально для якого вона створила колекцію капелюшків. Цьогоріч майстриня планує взяти участь в «Ukrainian Fashion Bazaar», де також порадує присутніх своїми неперевершеними шедеврами.

Вікторія КОПИНЕЦЬ