Відомі у світових наукових колах фізики свого часу теж були абітурієнтами УжНУ
Безперечно, студентські роки – найкращі. Кожен з особливим трепетом згадує свої вступні випробовування, з приємністю, та навіть певною долею ностальгії – період навчання, вірних друзів, романтичні історії та неординарні випадки, які обов’язково траплялися під час навчання в університеті. Ці речі залишаються на все життя. Наш матеріал – про відомих в усьому світі науковців, історія успіху яких розпочиналася з фізичного факультету УжНУ.
Костянтин Рущанський – кандидат фіз.-мат. наук, пост-докторант Інституту твердого тіла, дослідницький центр м. Юліх, ФРН.
– Що привело Вас у науку і, зокрема, на фізичний факультет УжНУ?
Я вже у свої сім років знав, що буду йти у сферу фізичних наук, і буду працювати інженером на заводі, як це робив мій дядько, теж випускник фізфаку, Ігор Костьо. Його діти також є вихідцями з фізичного факультету. У дитинстві мені подобалося складати різні речі з дитячих конструкторів, які були найкращим подарунком для мене. Цю традицію моя сім`я продовжує: мій син залюбки конструює машинки власної розробки з різних наборів.
Мама мене попереджала, що фізфак – «це не лише гайки крутити, там і кумекати треба». Уроки фізики були для мене найулюбленішими. Кожен раз довідувався про щось нове або дізнавався про деталі чогось уже знайомого. На якісно новий рівень мене перенесли курси підготовки до вступу, які тоді вів В’ячеслав Тадеушович Навроцький. Дуже проста річ, яка насправді змінила моє сприйняття фізики як предмета і дала можливість успішно «проскочити» перші три роки в університеті (маю на увазі основні курси). При розв’язуванні задач Навроцький наголошував, що завдання фізика – це перекласти умову задачі з людської мови на мову математики. Далі, коли вже є записана повна система рівнянь, твоя роль як фізика закінчується, і потім у тобі працює математик. Цю концепцію використовую дотепер: кожен раз, коли постає нова проблема, задача розбивається на дві частини. Таким чином фізик – це той самий перекладач, просто на мову, яку не викладають на факультеті РГФ.
-Що Вам дав фізичний факультет під час навчання?
Знання. У нас була дуже хороша група. Здається, з 25 осіб у результаті дисертацію захистили десь третина. Була добряча конкуренція, тому кожен тягнувся за іншими. З викладачами була чудова співпраця, кожен є (чи, нажаль, уже був…) майстром своєї справи і справжнім експертом у тому, що викладав. Це дуже важливо, студент відразу відчуває таке. Є велика різниця між тим, коли студент учиться, бо є азарт, і коли він учиться заради оцінки, просто щоб скласти екзамен.
-Який був найбільш визначний (хвилюючий) момент у Вашій кар’єрі?
Важко сказати… Мабуть, ті рази, коли я отримував стипендію для закордонного стажування. Це кожен раз був шлях у невідоме. Уперше це була стипендія ДААД, вдруге – Александра фон Гумбольдта. Тоді я був певним чином «зав’язаний» на Німеччину, бо в школі й університеті вчив німецьку мову, англійською не володів на тому рівні, щоб пробувати інші країни.
-Чому абітурієнту варто обрати саме фізичний факультет Ужгородського національного університету?
Можна обирати математику, можна хімію, можна інформатику, а можна все це поєднати в одному і за п’ять років отримати знання не лише з фізики, а й із інших галузей, які потім, безперечно, ефективно застосовуватимуться у вирішенні конкретної проблеми. Крім того, фізика — це не лише кілька основних законів, це ще і стиль мислення. У сучасному світі, де інтердисциплінарні знання набирають більшу вагу, такий досвід (маю на увазі поєднання різних підходів) ціниться дуже високо.
-Які перспективи фізики в майбутньому? У якій галузі досліджень, на Вашу думку, буде наступний великий прорив?
Недавно прочитав один жарт: фізик-ядерник – це всього-на-всього кучка атомів, які вивчають самі себе. Тому поки ми будемо мати справу з матерією, фізик завжди матиме, що робити. Я не можу сказати, де буде прорив, тому що наука, за своєю природою, ірраціональне заняття: шукаєш щось одне, а знаходиш те, чого зовсім не очікував. Бо коли отримуєш те, що очікував, — це вже не наука, а інженерія.
Думаю, найближчим часом багато чого нового і цікавого нас чекає в астрофізиці, особливо з розвитком методів детектування гравітаційних хвиль.
До речі, про інтердисциплінарні знання. Одна наша робота присвячена питанню еволюції Всесвіту, і демонструє, як фізика твердого тіла може стати в пригоді у вирішенні фундаментальних питань природи. Додаю цю роботу, а також покликання на популярні статті (у тому числі в Нейшнал Джеографік), у яких звернули на неї увагу:
http://www.nature.com/nmat/journal/v9/n8/full/nmat2809.html
http://www.abendblatt.de/ratgeber/wissen/article1572881/Forscher‐suchen‐ vierte‐Eigenschaft‐des‐Elektrons.html
https://www.sciencedaily.com/releases/2010/07/100720101349.htm
Російською мовою: http://www.businesspress.ru/newspaper/article_mId_37_aId_503279.html
Едуард Грига – професор кафедри матеріалознавства та виробничих технологій Технологічного університету Чалмерса, м. Гетеборг, Швеція.
Дуже шкода, що на нашому факультеті виникла проблема з набором студентів, і я впевнений, що це лише тимчасове становище, пов’язане з економічною нестабільністю та змінами в країні.
– Що привело Вас у науку і, зокрема, на фізичний факультет УжНУ?
Коли я був абітурієнтом, фізичний факультет Ужгородського національного університету, безперечно, був найпривабливішим факультетом із наукової точки зору. Я особливо зацікавився новим науковим напрямком, що був започаткований на фізичному факультеті, зокрема на кафедрі прикладної фізики. Для мене як абітурієнта рушійною силою було здобуття освіти, яка могла б забезпечити мене глибокими знаннями й водночас дозволила б застосувати ці знання в повсякденному житті для розробки сучасних та інноваційних матеріалів і технологій.
– Що Вам дав фізичний факультет під час навчання?
Чудову освіту, можливість навчатися у фантастичних викладачів, а також змогу зустріти багато чудових друзів.
-Який був найбільш визначний (хвилюючий) момент у Вашій кар’єрі?
Вступ до Університету й сама співбесіда під час вступу.
-Чому абітурієнту варто обрати саме фізичний факультет Ужгородського національного університету?
Розвиток країни визначається рівнем високотехнологічних галузей виробництва, основою яких є, у першу чергу, широкопрофільні інженери та науковці, таланти й ентузіасти. Фізичний факультет Ужгородського національного університету за роки свого існування підготував тисячі фахівців, які підтвердили високий рівень освіти, здобутої на цьому факультеті, своїми професійними досягненнями в Україні та за кордоном.
– Які перспективи фізики в майбутньому? У якій галузі досліджень, на Вашу думку, буде наступний великий прорив?
Новітні матеріали та технології виробництва, інформаційні технології.
Роман Селянчин – кандидат фіз.-мат. наук, науковий співробітник Університету Кюсю, Японія.
Я став студентом фізичного факультету УжНУ рівно 20 років тому. Тепер, озираючись у минуле, розумію, що фізфак був хоч і не дуже свідомим, але дійсно правильним вибором.
Кінець 90-х років минулого століття не був найкращим часом з економічної точки зору для будь-якого факультету. Але завдяки універсальності фізики як науки, під проводом натхненних викладачів, ми змогли познайомитися з багатьма аспектами її вивчення, адже фізика в усьому, що оточує нас навколо: у русі автомобілів, в електричних приладах, ба навіть у веселці після дощу.
Розуміння повсякденних фізичних явищ, додаткове вивчення їх на лабораторних роботах, а також глибоке знання математичних дисциплін – ось основні інструменти, які, на мою думку, фізфак надає своїм студентам уже на перших курсах. З такими знаннями людина виростає «універсальним солдатом» і надалі може працювати в різних спеціальностях, які, на перший погляд, далекі від базової фізики. Так, після закінчення факультету мені довелося працювати в медицині, а згодом навіть продовжити навчання в Японії, також у суміжних дисциплінах (хімічні сенсори, аналітична хімія), де після захисту дисертації займаюся наукою і донині. Жодного разу за кордоном не виникало питань щодо якості диплому фізика, тому всім молодим людям, які мріють побачити світ, але з ряду причин їм це здається нереальним, – не сумнівайтеся. На фізичному факультеті УжНУ ви «навчитеся вчитися», і такого випускника будуть раді бачити в будь-якому куточку світу.
Юрій Сідор – доцент кафедри машинобудування, завідувач лабораторії досліджень матеріалів, Університет імені Етвеша Лоранда, Угорщина.
Разом з іншими випускниками, я горджуся тим, що навчався на фізичному факультеті Ужгородського національного університету, який дав мені дуже солідний фундамент для моєї подальшої наукової кар’єри. Можу підтвердити думку, що за останні два десятиліття відбулася різка зміна громадської думки про престижність певних професій. Працюючи більше півтора десятиліття в різних науково-дослідних і навчальних закладах Європи, зокрема в Інституті матеріалознавства Словацької академії наук, Делфтському технічному університеті (Голландія), Гентському університеті (Бельгія), Західноугорському університеті (Угорщина) та Університеті імені Етвеша Лоранда (Угорщина), доводилося часто бути свідком ажіотажу навколо певних видів діяльності у той час, як технічні спеціальності іноді залишалися на другому плані. Але за останні декілька років ця тенденція зазнала певних змін, і технічні спеціальності стають дедалі престижнішими – як у Східній, так і в Західній частинах Європи. Різка нестача працівників технічного напрямку призвела до нової хвилі інтересу в цій сфері підготовки. Наша країна зробила правильний вибір, обравши європейський вектор еволюції, і тому європейські тенденції розвитку не можуть оминути і Наш Університет. Дивлюся з оптимізмом у майбутнє, адже в Європейських країнах спостерігається гостра нестача інженерів, технологів, учителів фізико-математичних та технічних спеціальностей, і тому переконаний, що процеси глобалізації і стрімкого розвитку технологій обов’язково нададуть поштовх для набору студентів на фізико-математичні напрямки і в УжНУ.
-Які перспективи фізики в майбутньому?
Фізика є і залишається однією з найперспективніших галузей освіти і науки, адже найновітніші матеріали (фулерени, графен, нанотрубки і т.д.) та інноваційні технології розробляються в провідних фізичних лабораторіях світу. Автоматизація і роботизація виробництва потребує дедалі більше кваліфікованих технічних спеціалістів. Також стрімкий розвиток мікро- і наноелектроніки зумовлює потребу у висококваліфікованих фізиках. Перехід на альтернативні види джерел енергії є новим викликом і додатковим імпульсом для всіх спеціальностей технічого спрямування.
– Чому абітурієнту варто обрати саме фізичний факультет Ужгородського національного університету?
Ужгородський національний університет став alma mater для багатьох відомих науковців і державних діячів, і велика частина припадає на фізичний факультет, тому глибоко переконаний у правильності вибору на користь фізичного факультету. Гарантією успіху є науково-викладацький склад мого рідного факультету, з яким мене пов’язують дуже приємні спогади. Базуючись на знання, отримані в УжНУ, мені поталанило написати і захистити наукову дисертацію, а також вибороти перше місце в “Kонкурсі молодих науковців Словацької академії наук”, а згодом отримати нагороду в номінації “Науковець року Словацької Республіки 2005”. Переконаний, що наш факультет зможе підготувати спеціалістів, які відповідають сучасним вимогам та викликам.
На завершення, бажаю успіхів, процвітання та досягнення нових висот усьому науково-викладачському колективу фізичного факультету та його студентам!
Дмитро Симочко – канд. фіз.-мат. наук, науковий співробітник Інституту ядерної фізики, Технічний університет м. Дармштат, ФРН.
– Що привело Вас у науку і, зокрема, на фізичний факультет УжНУ?
Власне, на мій вибір професії сильно вплинув мій шкільний учитель фізики (до речі, також випускник фізичного факультету УжНУ) Сабов Степан Степанович. Він щойно закінчив навчання в університеті і горів бажанням передати свої знання нам. Його нестандартні підходи до навчального процесу та вміння донести красу фізичних законів показали, наскільки цікава може бути наука, і чітко орієнтували мене у виборі факультету.
– Що Вам дав фізичний факультет під час навчання?
Фізичний факультет навчив мене основного вміння — вчитися. Правильно формулювати задачу та шукати шляхи розв’язання. Дав упевненість, що майже будь-яку проблему можна вирішити, варто лише підійти до її вирішення систематично. Мені здається, що випускник фізичного факультету може впоратися з надскладними викликами незалежно від того, яку професію буде обрано по закінченні навчання.
– Яким був найбільш хвилюючий момент у Вашій кар’єрі?
Напевно, найбільш запам’яталася ніч, коли ми почали отримувати перші дані з установки, над якою працювали декілька років, — NEPTUN (спектрометр для експериментів із використанням низькоенергетичних мічених фотонів). До останнього моменту не було повної впевненості, що все запрацює, як заплановано. Тож момент, коли пучок прискорювача сфокусувався на мішені і на екрані почали з’являтися графіки з очікуваними кореляціями, врізався в пам’ять як один із найбільш радісних та тріумфальних.
– Які перспективи фізики в майбутньому? У якій галузі досліджень, на Вашу думку, буде наступний великий прорив?
Запланований у найближчі 5 років запуск прискорювачів FAIR (Darmstadt, Germany) та FRIB (East Lansing, Michigan, USA) дозволить проводити дослідження матерії в екстремальних умовах та відкриє доступ до вивчення структури екзотичних ядер. Це стимулюватиме як багато галузей експериментальної фізики, так і стрімкий розвиток теоретичних розрахунків.
Микола Теличко – кандидат фіз.-мат. наук, науковий співробітник факультету хімії, Національний університет Сінгапуру.
Радий нагоді поділитися з Вами власним досвідом навчання на фізичному факультеті і можливостями, які він відкриває своїм випускниками.
На фізичному факультеті я навчався з 2007 по 2012 рік. Відразу після закінчення вступив до аспірантури Карлового університету в Празі і працював в Академії наук Чеської Республіки. По закінченні аспірантури і захисту докторської дисертації у 2016 році переїхав до Сінгапуру, де отримав позицію наукового співробітника при Національному університеті.
Відверто кажучи, вступаючи на фізичний факультет УжНУ, не планував рухатися науковою стежкою, хоча ще змалечку цікавився природничими науками. Мабуть, головною причиною мого вибору саме фізичного факультету була рекомендація мого батька, який також був випускником факультету. За роки навчання і після закінчення вишу жодного разу не пошкодував про це рішення.
21 століттю характерний стрімкий розвиток науки і техніки, коли нові знання і відкриття часто старіють уже за два-три роки. Тому, на мою думку, основним завданням вищого навчального закладу є підготовка спеціаліста з базовими знаннями, який здатен самостійно вчитися, поглиблювати ці знання і генерувати нові ідеї, йдучи в ногу з часом. Такі цінні вміння дав мені фізичний факультет разом спеціальністю «Фізик-інженер». Саме тут у мене посилився інтерес до фундаментальної науки і виникло рішення пов’язати з нею свою професійну діяльність.
Для мене роки навчання на факультеті – це насичене студентське життя, дружній колектив, досвідчені і відкриті до спілкування викладачі, які готові поділитися знаннями і підтримати. Навчання на фізичному факультеті розвиває навички логічного і точного мислення, розуміння процесів Природи і, що найголовніше, – з можливістю подальшого практичного застосування отриманих знань. Помилково думати, що фізика – це суха, «заформулізована» наука, навпаки – вона передбачає творчий цікавий процес. Крім того, фізика є наукою інтернаціональною та об’єднує науковців різних куточків світу. Так, я мав можливість узяти участь у наукових конференціях в Іспанії, Італії, Німеччини, а нині працюю в колективі з науковцями з Китаю, Великої Британії та Японії.
Нині дуже популярним є науковий напрямок «нанотехнологія», який охоплює всі природничі науки: фізику, хімію і біологію. Гадаю, основний науковий прорив і нові відкриття відбудуться саме на стику фундаментальних наук, і найбільш цінними вважаю інтердисцисплінарні дослідження. За свою наукову практику часто брав участь у проектах, у яких важко виділити межі між фізикою і хімією чи біологією. Так, на разі напрямком моєї роботи є вивчення як фізичних, так і хімічних властивостей поверхонь та молекулярних структур на атомному рівні. Метою моїх досліджень є розробка кардинально нових наноструктур для прикладних аплікацій у наноелектроніці.
На разі моїм основним науковим напрямком є вивчення хімічних та фізичних властивостей графену й інших 2D матеріалів та молекулярних наноструктур на атомарному рівні за допомогою технік атомно-силової та скануючої тунельної мікроскопії.
Тарас Чутора – докторант Інституту фізики Чеської академії наук.
-Які перспективи фізики в майбутньому?
У сучасному світі фізика відіграє одну з найважливіших ролей в усіх галузях промисловості і розвитку новітніх технологій загалом. Це надає випускникам фізичних факультетів широкий спектр можливостей для працевлаштування в Україні і за її межами. Фізична освіта дозволяє випускникам опановувати різні спеціальності, у першу чергу технічного спрямування.
– Що Вам дав фізичний факультет?
Фізичний факультет – це унікальне місце для формування і розвитку молодої людини як спеціаліста. Особисто для мене фізичний факультет відіграв одну з найважливіших ролей у моєму житті. На фізичному факультеті я провів п’ять чудових і незабутніх років свого життя, протягом яких я здобув широку і ґрунтовну академічну освіту, яка, у подальшому, дала старт моїй міжнародній науковій кар’єрі. Завдяки унікальному середовищу і стилю підготовки на фізичному факультеті я зараз можу успішно конкурувати з випускниками престижних європейських вузів.
-Чому абітурієнту варто обирати саме фізичний факультет УжНУ?
Найголовнішою причиною, що спонукала мене до вступу на фізичний факультет, було безпосереднє захоплення фізикою і можливість займатися справді цікавими речами.
Мій вибір саме фізичного факультету УжНУ був обумовлений багатьма факторами. Одним із перших було, звичайно, географічне розташування міста Ужгород, яке дозволяє швидкий доступ до центральних Європейських столиць, таких як Прага, Варшава, Відень, Будапешт, Братислава. Що, у свою чергу, зумовлює інтенсивну співпрацю ужгородських науковців із визначними науковими центрами та з престижними університетами Європи. Другою важливою особливістю фізичного факультету УжНУ є високе співвідношення кількості професорсько-викладацького складу до кількості студентів що зумовлює індивідуальний підхід до навчання. Створення унікального середовища для навчання дає змогу студентам швидко накопичувати необхідні знання і навички. Третьою важливою рисою фізичного факультету є наявність дослідницьких лабораторій із сучасним обладнанням. Це дає змогу студентам проводити різного роду експерименти. Також фізичний факультет УжНУ надає можливість для стажування на всіх великих виробництвах регіону – таких як Jabil Circuit, Ядзакі, Флекстронікс, а також стажування у європейських університетах, таких як Пряшівський університет (Словацька Республіка), Карловий університет (Чехія), Технічний університет у Кошице (Словацька Республіка), Університет Палацького (Чехія), Будапештский Университет (Угорщина).
Також не варто забувати про наявність на факультеті активного і творчого студентського самоврядування, яке забезпечує швидке знайомство з основами студентського життя на факультеті та поза ним для абітурієнтів.
Отже, я вважаю, якщо абітурієнт хоче здобути якісну освіту, яка забезпечить достойне працевлаштування, то фізичний факультет УжНУ – це місце саме для нього.
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися
