До Хуста на пленер «Фортеця пензлем» з`їхалися художники з усієї України

Митці творять візуальний літопис міста

На вулицях Хуста етюдники і цілий світ тріумфальних барв, архітектура, як у дзеркалі, відображається на полотнах… щоправда, трохи під іншим кутом, адже у кожного митця своє, авторське бачення дійсності. Перехожі зупиняються подивитись, питають, чи продається ще незавершений твір, скільки він може коштувати, чи важко над ним працюється…

Іван Драган з Тернополя каже, що це – вже третя його робота, малює вулицю Карпатської Січі.

«У Хусті я не вперше, був у 2009 році. Зараз приїхав на запрошення ГО «Фойта». На пленер «Фортеця пензлем» загалом з’їхалося 16 митців із різних куточків держави. Між нами є кияни, львів’яни, харків’яни, майстер пензля з Кам`янця-Подільського, ужгородці, мукачівці, берегівчани, хустяни і навіть із Росії, щоправда, виходець із України», – розповідає художник.

Малювати йому до снаги все, але найбільше – пейзажі, а в Закарпатті, з його слів, подобаються міста та дівчата.

«Найкраще працюється зранку та увечері,тоді думки чистіші і штрихи точніші, – зізнається Іван. – Творити ж цікаво у будь-яку пору року. З усіх пленерів мені найбільше запам’ятався в Запоріжжі. Було багато яскравих епізодів».

Найбільша робота митця – пейзаж, розміром 1,5 на 2,20 метрів, найменша – крихітний натюрморт із квітами -5 на 10 сантиметрів. Малює він із 17 років, але творчий доробок у нього уже дуже солідний.

Найбільше ж людей спиняється біля тендітної дівчини, яка зображує костел святої Анни.

Марина Горват народилася і виросла в Хусті, тут же закінчила школу мистецтв, відділення образотворчого мистецтва, відтак – Львівську Національну академію мистецтв. Наразі живе і працює у Львові, однак до рідного міста помалювати приїхала з великою радістю.

«Мене тут надихає все, навіть повітря, – наголошує Марина. – Це мій перший пленер. І, можливо, саме через те, що він відбувається в Хусті, я й вирішила взяти участь. Загалом я займаюся керамікою, роблю просторові світильники з використанням скла, маю в доробку тарілки по 50 сантиметрів у діаметрі, кашпо 70 на 50 сантиметрів, садово-паркові композиції, а також мені подобається графіка. Серед живописних робіт маю розміром метр на метр. Переважено мені до душі декоративне мистецтво та урбаністичні пейзажі».

Зі слів мисткині, вона дуже любить природу, яка й слугує їй головним джерелом натхнення.

Під час пленеру дівчині хочеться помалювати на вершині Замкової гори, адже саме замок і став приводом для того, що в місті над Тисою зібралося стільки митців.

Як повідомив організатор пленеру Іван Куделя, після завершення творчої акції, кожен художник повинен залишити у фонд громадської організації «Фойта» (на вибір комісії) по дві роботи. Їх буде продано на благодійному аукціоні, а вилучені кошти – спрямовано на впорядкування і збереження Хустського замку.

А поки що хустяни радіють, що можуть бодай візуально долучитися до процесу творення прекрасного і вічного…. нехай навіть безмовним спогляданням, пише mediakhust.net