Децентралізація на Закарпатті: як живе перша в історії краю міська об’єднана територіальна громада

Два роки тому в Україні стартувала реформа децентралізації. Її мета – передати максимальну кількість повноважень на місця, аби громади могли самостійно ухвалювати рішення й розпоряджатися власним бюджетом.

Тячівська ОТГ – перша в історії Закарпаття міська об’єднана територіальна громада. Утворилася вона у 2015 році, і до її складу входять п’ять населених пунктів – місто Тячів, а також чотири прилеглих села навколо: Руське Поле, Тячівка, Лази й Округла. Як змінилося життя громади та чого вона досягла після об’єднання?

У громаді робота спориться

Усього кілька кілометрів на північний захід від Тячева – і ми в Руському Полі. На перший погляд, звичайне село. Утім в очі одразу впадають новенька дорога, заасфальтовані вулиці, відремонтовані будівлі.

Сільські мешканці звично пораються по господарству і з неприхованою цікавістю розглядають заїжджих журналістів.

Біля сільради нас зустрічає староста села Василь Мірявець. Чоловік розповідає, що за 25 років незалежності не зроблено стільки, як за рік об’єднання.

«Раніше в нас сільський бюджет становив близько 2 мільйонів гривень. За ці кошти ми не могли нічого зробити. Ба більше, важко було отримати додаткові гроші з району. Зараз міська влада сприяє нам у вирішенні ледь не всіх питань. У 2016-му Руське Поле отримало 5 млн 200 тис. грн, а цього року передбачено близько 8 млн 800 тис.! Це все на інфраструктуру: дороги, школи, садочки, освітлення, майданчики і так далі», – розповідає Василь Мірявець.

Життя в селі змінилося. Це підтвердили нам сільські жителі, а також працівники одного із відремонтованих дитсадків.

«Після об’єднання громади сталися капітальні зміни. Уявіть, будівля дитсадка не бачила ремонту 40 років. А зараз у нас є все – євроремонт, опалення, меблі, роздягальні, вбиральні…» – розповідає під час нашої екскурсії закладом методист Руськополівського дитячого садка № 2 Світлана Мірявець.

Утім відновлені дитсадки – далеко не все, що змінилося в селі. Мешканці пишаються новеньким футбольним полем зі штучним покриттям, залом для греко-римської боротьби, відремонтованими школою та сільрадою.

Про очевидні переваги об’єднання говорить і староста Тячівки. Це наступне село, в яке ми завітали й мали змогу побачити нову дорогу, а також відремонтований спортивно-розважальний клуб, який через брак фінансування роками не вдавалося привести до ладу.

«Найбільше нам дошкуляла дорога. Вона була із суцільними ямами та перешкодами. Зараз оновили 4 км дорожнього покриття. І якщо раніше звідси до Тячева можна було добратися за 20 хвилин, то тепер за 5. Також заасфальтовані дорога до школи та вулиця Селянська. Оновлюється стадіон, триває ремонт школи, плануємо будівництво дитячого садочка», – розповідає староста села Іван Молнар.

За словами завідуючої клубом Анни Молнар, яка пропрацювала в цьому закладі 45 років, він тримався на голому ентузіазмі, бо коштів не виділялося.

«Тепер наш клуб ожив. Ми зробили ремонт, відкрили спортивні секції з греко-римської боротьби, настільного тенісу та гімнастики. Тут селяни полюбляють дивитися фільми», – зазначає працівниця клубу.

Позитивні зміни децентралізації відчули також Лази та Округла. Староста Василь Ключкей очолює село Лази вже протягом чотирьох скликань. Тож для нього було справжнім дивом те, що так багато вдалося зробити тільки протягом одного 2016 року. Зокрема оновили 8 км дороги на загальну суму 6 млн грн. Вулиці нарешті стали освітлені, відремонтували два мости, а також завезли 365 машин гравію для ремонту бокових сільських доріг.

Перевагу об’єднання відчули й сільська амбулаторія та школа села Лази, адже тут з’явився новий комп’ютерний клас.

«У громаді робота спориться», – натхненно підсумовує Василь Ключкей.

Децентралізація – реформа, яка діє не тільки на папері

Та не селами єдиними – виграв від об’єднання й Тячів, який є центром ОТГ. Нині місто прагне виглядати по-європейськи. Тут, куди не глянь, нові дороги, на тротуарах бруківка. Незабаром відкриють суперсучасний спортивний комплекс на 500 посадкових місць та центр надання адміністративних послуг Тячівської ОТГ.

Голова громади Іван Ковач розповідає, що децентралізація – це дійсно реформа, яка діє не тільки на папері, але й у реальності. Це єдиний шлях до того, щоб зробити громади самодостатніми.

«Ми стали першими на Закарпатті, тож було непросто. Але ми дуже раді, що об’єдналися. По-перше, це додатковий значний фінансовий ресурс. Судіть самі, зараз кожен населений пункт одержує по 5 мільйонів гривень на оновлення інфраструктури. Таких коштів села ніколи не мали. Окрім того, це наближення адмінпослуг до тих, хто їх отримує. А це означає, що селянам не треба їхати в Тячів. Вони можуть узяти необхідну довідку в сільській раді».

Перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода, який перебував на Закарпатті (зокрема і в Тячеві) з робочим візитом, висловив сподівання, що на наступній сесії обласної ради депутати розглянуть і підтримають перспективний план формування територій громад, бо Закарпаття – єдиний регіон, який до цього часу не прийняв цей важливий стратегічний документ. Утім, на його думку, саме наша область може стати однією з передових в Україні щодо втілення реформ, адже край, який наближений до Європи, до цього готовий.

«Нам головне зараз, аби ті посадовці, від яких залежить втілення реформ, не гальмували. Об’єднавчі процеси часто супроводжуються спротивом громади через малу поінформованість людей у перевагах передання влади на місця. Утім Тячівська міська об’єднана громада розвінчує міфи й доводить: реформа місцевого самоврядування дієва», – наголосив В’ячеслав Негода.

Попри всі плюси децентралізації є, як то кажуть, і ложка дьогтю в діжці з медом. Зокрема голова Тячівської РДА Василь Дем’янчук наголошує, що через новостворені громади страждає периферія. Адже Тячівська та Вільховецька ОТГ поглинають майже всі кошти. Окрім того, є й деякі медичні нюанси.

«До прикладу, днями до нас зверталися мешканці Вільховецької громади і скаржилися на те, що первинна медицина в них шкутильгає. Ідеться про те, що люди не отримують життєво необхідних ліків, які повинна фінансувати саме громада. Тому що у них не прийняті спеціальні програми. Що стосується Тячівської громади, то вона поглинає півбюджету району. Утім ми намагаємося знайти шляхи вирішення різних проблемних питань», – розповів Василь Дем’янчук.

Отже, децентралізація на Закарпатті впевнено набирає обертів. Люди тішаться, що нарешті реформи не на папері, це не порожні слова, а реальні дії та рішення. Так, є й чимало запитань, відповіді на які не можуть знайти навіть чиновники вищих ланок, не те що сільські старости. Утім нам залишається тільки сподіватися, що час усе розставить по місцях і реформа дасть бажані плоди. А Європа в особі України зустріне достойного та надійного партнера в усіх справах і рішеннях.

Христина БІКЛЯН

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ