В Ужгороді освятили відновлене колишнє єврейське кладовище

Кілька років тому кладовище передали для догляду єврейській громаді міста на прохання її представників. Буквально з чагарників його відновили, впорядкували, піднімають зруйновані надгробки. І все – завдяки організації «Благодійний фонд І-Ес-Джей-Еф Східна Європа», що діє за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Генеральний директор благодійного фонду Філіп Кармель насамперед подякував за сприяння у відновленні цвинтаря міській владі Ужгорода, єврейській громаді, головному рабину Ужгорода та Закарпаття Вільгельму, представникам дипломатичних установ, зокрема і Генеральних консульств в Ужгороді, німецькому уряду. Зазначив, що обряд освяти потрібно провести, адже представники єврейської громади, поховані на цьому кладовищі, і ті, кого депортували та знищили в таборах смерті, не отримали належної честі після завершення свого життя.

За його словами, жодна територія східної Європи не має такої насиченості єврейських поховань, як Закарпаття. Близько сотні кладовищ уже відновлено, загалом передбачається, що в нашій області їх майже 250. А фонд І-Ес-Джей-Еф за два останні роки привів до ладу близько 70 занедбаних єврейських кладовищ у країнах Східної Європи.
«У містах і селах мальовничого Закарпаття, де процвітало життя єврейської громади, у 1944 році представники цієї національності вважали, що вони у безпеці, а тоді протягом трьох місяців були направлені у газові камери. Стіни, огорожі, які допомагає зводити наш фонд, не захищають кладовища, їх захищають люди. Ми вдячні тим, хто жив поруч і допоміг зберегти цвинтар, просимо ужгородців продовжувати цю добру справу», – сказав Філіп Кармель.

Заступник голови Закарпатської обласної адміністрації-керівник апарату Олександр Петік наголосив, що євреї Ужгорода в 44-му році смиренно пішли в трудовий табір, де зараз вулиця Минайська, і їхня трагедія – сигнал нинішньому людству, що у ворожнечі – тільки знищення, нехтування усім людським. Ми повинні цінувати і продовжувати той досвід і уміння жити поруч, у мирі і праці, як жили ужгородці, а серед них і багато євреїв, до Другої світової війни.

Керівник консульсько-правового відділу Посольства ФРН в Україні пан Краус-Массе зазначив, що уряд Німеччини просить вибачення і надає допомогу з відновлення місць поховань для збереження єврейських традицій і поховань, адже Голокост колись мав на меті знищити не просто єврейських людей, а культуру цього народу. «Ніколи знову!», – нагадав дипломат відому фразу про обов’язок усіх країн і народів з огляду на Другу світову війну і трагедію в ті роки євреїв у різних державах.

Керуючий справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара передала подяку особисто від міського голови Богдана Андріїва всім, хто долучився до відновлення цвинтаря на Радванці, за ще одну відкриту сторінку в історії Ужгорода, за допомогу у збереженні пам’яті про багатостраждальний народ, що важливо для прийдешніх поколінь.
На освяту приїхали і представники родини Візель, яка походить із ужгородської Радванки, а зараз мешкає у США. Один із них, ребе Моше, розповів, що тут похований їхній прадід, а дідусь колись приїхав на Радванку і, шукаючи могили предків, зустрів двох жінок, що сиділи на могилі, надгробна плита якої була ніби навмисно залита цементом. Жінки розповіли, що там спочиває свята людина. З’ясувалося, що йдеться про могилу його батька, прадіда сучасного покоління родини Візель, який 24 роки був рабином в Ужгороді і місцеві мешканці залили плиту на його могилі, аби зберегти від знищення в радянські часи. «Так, завдяки одній врятованій могилі вдалося врятувати ціле кладовище. Єврейський народ пам’ятає зло, зроблене за 4 покоління до нас, але пам’ятає і добро, зроблене двома тисячами поколінь перед тим. Тому маємо знати, що добро, яке творимо сьогодні, будуть пам’ятати ще дві тисячі поколінь після нас», – запевнив рабин.

Голова обласного благодійного центру «Хесед Шпіра» єврейської громади Закарпаття Михайло Галін нагадав, що до Голокосту євреї складали другу за чисельністю національну громаду на Закарпатті. Зараз єврейське життя в нашому регіоні відновлюється, йде робота над створенням музею історії і культури нашого краю.

Головний рабин Ужгорода та Закарпаття Вільгельм Менахем-Мендель прочитав молитви, і представники родини Візель відкрили дошку на стіні, збудованій біля кладовища. Згодом вони пройшли до могил предків і помолилися на самоті.

24 і 25 травня церемонії освяти відбудуться також на кладовищах у Горінчеві, Липчі і Вишкові Хустського району, інформує Ужгородська міська рада.