В Ужгороді відзначили ювілейну річницю жахливої трагедії. ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні, 26 квітня, в 30-ту річницю Чорнобильської трагедії, біля пам’ятника закарпатським ліквідаторам Чорнобильської катастрофи відбувся мітинг-реквієм.

В цьому дійстві приймали участь керівний склад області, представники громадських організацій, консули Угорщини та Словаччини, духовенство та правоохоронні структури. Вони поклали квіти та вінки до монументу, цим самим вшанували пам’ять тих, хто пожертвував свої життям та здоров’ям заради нашого з Вами майбутнього. Адже 26 квітня 1986 року назавжди змінило нашу історію. Цього дня стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Жахливішої техногенної катастрофи людство ще не знало.

Тогочасна тоталітарна система намагалася приховати катастрофу демонструючи відстороненість, а через кілька днів і абсолютну байдужість, зокрема, демонстративно показуючи спокій під час першотравневого параду в Києві. Але наслідки вибуху були дійсно жахливими – десятки і сотні пожежників та міліціонерів, які приїхали з навколишніх районів одразу після вибуху для ліквідації аварії і не здогадувалися про те, що це будуть їхні останні дні. Вони, за наказом керівництва, без спеціальних засобів захисту кидалися на уламки споруди, які залишилися після вибуху і практично руками збирали радіоактивне сміття. Абсолютна більшість тих, хто приїхав одним із перших отримав катастрофічну дозу опромінення несумісну із життям.

За першою хвилею ліквідаторів з усього колишнього СРСР почали приїжджати фахівці різних необхідних професій, працівники правоохоронних органів та військові для усунення наслідків аварії. Звичайно із Закарпаття теж поїхало багато цивільних та військовозобов’язаних фахівців на усунення катастрофи.

Наказ при евакуацію населення радянське керівництво дало із запізненням і багато цивільних жителів, зокрема, і дітей також отримали значну дозу радіації, що негативно і назавжди позначилося на їхньому здоров’ї та репродуктивній системі. Кожна упущена хвилина відбилася жахливими наслідками – кількість онкозахворювань з роками зростала у геометричній прогресії.

Приховування самого факту аварії від світової громадськості у перші дні катастрофи не дало шансу на виживання та реабілітацію багатьом опроміненим. Адже, миттєве реагування та прохання про допомогу від кращих світових фахівців могло у десятки разів зменшити жахливі наслідки радіоактивного опромінення. У черговий раз радянська тоталітарна машина експериментуючи не врахували найважливіше – людське життя.

Можемо на мить зупинитися і подумати про цю жахливу катастрофу, яка понівечила багато людських доль, завдаючи фізичного та душевного болю і маємо пообіцяти самим собі, що будемо намагатися більше ніколи не допустити нічого подібного.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

Фото автора

Відео: Дмитро МИСЬ