Звичаї Малого Раківця: хрести оздоблюють стрічками, рушниками, квітами

Село Малий Раковець Іршавського району засноване 1325 року. Розкинулось на берегах-горбах та по долинах біля підніжжя трьох гір: Тупого, Китиці, Товстої.  У 700 дворогосподарствах проживає 3100 чол.

Малораківчани ревно сповідують прадідівські звичаї та традиції. Розповімо про одну з них – встановлення та оздоблення хрестів. У селі дуже багато хрестів – з дерева, бетону, мармуру. Довкола них є огорожа, насаджені квіти, декоративні рослини. Встановлені у дворах, біля доріг, у лісі, біля церкви, на кладовищах. Поставили їх люди у різні часи з нагоди тих чи інших життєвих ситуацій та приводів: хтось дав обітницю, комусь сон приснився, що на тому місці має бути хрест.

У селі панує звичай оздоблювати хрести стрічками, рушниками, квітами, розп’яттям Ісуса Христа.

Про це «Карпатському об’єктиву»  розповіла Ганна Василівна:

– Буває, людина хворіє або у її сім’ї якась суєта. Молиться, просить в Господа Бога допомоги. На знак вдячності ставить хрест. Декому з людей снилося, що йде дорогою, а там хрест, хоча насправді його там нема. Це знак, що там має бути хрест. Встановлені хрести освячує священик. Доглядають за хрестом або ті, що встановили, або люди, які взяли на себе такі зобов’язання. Довкола хреста територію облагороджують, садять різні квіти, оздоблюють штучними квітами та вінками, стрічками, вишиваними та фабричними рушниками – у кого яка є можливість.

Після Вербної неділі, у понеділок, знімають усю оздобу і в’яжуть чорні стрічки. Бо це Страсний тиждень. У великодню суботу стрічки знімають і оздоблюють новими яскравими стрічками, рушниками, квітами.

Через п’ять тижнів після Пасхи у церкві освячують царину. Люди плетуть вінки для кожного хреста з живих квітів, колосків пшениці та жита. Разом із цариною священик освячує і вінки. Люди ставлять їх на хрести. У цей час уже багато квітів, отож до хрестів несуть і вазони з букетами.

Тетяна Грицищук, фото автора