Перший фестиваль камерного театрального мистецтва в Ужгороді відкрив київський «Піаніст»

20 березня в Закарпатському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім.братів Ю.-А. та Є.Шерегіїв стартував фестиваль камерного театрального мистецтва “Під цвітом сакури”.

Новий творчий проект театру представили директор Василь Марюхнич і художній керівник Василь Шершун.

Зокрема, ініціатор створення фестивалю Василь Марюхнич розповів: якось, під враженням від вистави одного з київських театрів, подумалося, що було б доречно збагатити театральне Закарпаття фестивалем такого актуального формату. Тим паче, віднедавна “шерегіївці” вже можуть похвалитися майданчиком для подібних камерних постановок – малою сценою. “Для нас це – новий досвід: і творчий, і організаторський. Зізнаюсь, ми трохи не звикли працювати в умовах дефіциту глядацьких місць, адже наш великий зал – достатньо ємний, а мала сцена здатна згуртувати всього 75 глядачів і вже напередодні першої вистави фесту відчувався ажіотаж довкола квитків. Звичайно ж, нам приємне таке зацікавлення серед шанувальників театру, як і з боку артистів, котрі забажали представити на нашій малій сцені свої найкращі нові постановки. Віримо, що фестиваль пройде вдало й заслуговуватиме на продовження в майбутньому”.

Відкрив насичену та різноманітну фестивальну програму “Піаніст” Київського академічного Молодого театру. Режисер – Валерія Городецька, студентка Київського університету культури і мистецтв. “Подібні фестивалі – це чудова нагода показати себе та подивитися на роботу інших театрів. Мушу зізнатись, я дуже схвильована: ця вистава – мій режисерський дебют, і це також мій перший виїзд із власною постановкою. Ужгород – друге після Києва місто, де ми граємо “Піаніста”.

“Колись він був талановитим музикантом. А тепер – звичайний настроювач. Одного дня він як завжди прийшов за викликом налаштовувати піаніно… Але наштовхнувся на зовсім інший інструмент. Зухвалий, тонкий та безгрішний, якому всього п’ятнадцять років. Цей інструмент налаштувати значно складніше…”, – йдеться в анотації.

Прем’єра вистави Молодого театру за п’єсою Вадима Лєванова “Прощавай, настроювачу!” відбулась у вересні торік. Відтоді її зіграли зо 30 разів для різних глядацьких аудиторій. Найскладніше, за словами знаного актора театру й кіно Олексія Нагрудного, було грати для підлітків. “Ми довго вагалися, яке вікове обмеження встановити: “21+” або “18+”, та зрештою вирішили не лукавити і зупинились на “16+”, адже й сама головна героїня майже того ж віку. І, як підтвердив показ вистави 11-класникам, ми не помилились: матеріал вони сприйняли дуже глибинно й особисто. На відміну від того, що показують сьогодні по телебаченню – “Камеді-клаб”, де всі жарти “нижче пояса” й американські фільми, в яких на шкільному випускному обов’язково треба втратити цноту, ми намагалися відтворити цей тонкий етап дорослішання максимально естетично”.

Актриси Поліна Снісаренко й Анна Бащева так само відзначили, що робота над виставою видалася напрочуд цікавою, схвально відгукнулися про творчість молодої та перспективної режисерки. Щоправда, зі слів творчої групи, не обходилося і без критики на їхню адресу, зокрема, за надмірну відвертість, використання ненормативної лексики тощо.

Та воно й не дивно, кажуть актори, адже театральні реалії в Україні досі обтяжені деякими пережитками – у світогляді, виборі репертуару, манері гри.

“На жаль, за винятком окремих колективів, ми все ще маємо не український театр, а радянський театр українською мовою. Річ у тім, що в 21-му столітті немає героїв, нема поганих та хороших, адже кожній людині властиве і те, й інше. Радянський театр повчав, він завжди з чимось боровся, сучасний театр – це театр не образів, не героїв, не драматургії навіть, це – театр харизматичних людей. Вже давно все написано, все придумано. Кіно рятують спецефекти, а в театрі якщо немає харизматів – то це вже не театр. Назовні театр уже не вирішує якісь глобальні проблеми, та він вирішує внутрішні проблеми глядачів. А чи не в цьому головне покликання мистецтва?”, – вважає Олексій Нагрудний.

Безумовно, проникливому спілкуванню актора з глядачем якнайкраще сприяє камерність.

І вже 21 квітня о 19.00 на малій сцені облмуздрамтеатру виставу “Спадкоємець” сучасного французького драматурга Лео Е.Манна представлять самі “шерегіївці”.

22 квітня о 19.00 Київський академічний театр “Колесо” зіграє народну комедію “Міріам” за О.Юр’євим.

23 квітня о 17.00 Національний академічний драматичний театр ім.І.Франка покаже п’єсу Лесі Українки “На полі крові”.

24 квітня о 19.00 Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр ім.І.Франка покаже виставу “Кохання з присмаком дощу” за оповіданням Г.Маркеса.

25 квітня о 19.00 актори Національного академічного театру ім.Лесі Українки зіграють виставу “Двоє, не враховуючи собаки” за п’єсою В.Красногорова.

Наостанок, 26 квітня о 19.00 прем’єру “Круті віражі” за п’єсою Е.Ассу покажуть господарі сцени.

Управління культури Закарпатської ОДА