В Ужгородському міськрайонному суді дефіцит суддівських кадрів

Чисельність суддів в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області дійсно різко зменшилася. Про це розповів його голова Віктор Данко в інтерв’ю «Карпатському об’єктиву». Так, до прикладу, протягом вересня 2016 року троє суддів написали заяви про відставку й на цій підставі були звільнені Верховною Радою України із займаних посад.

Відтак із 23 представників Феміди реально здійснюють правосуддя лише 11. Разом з тим двоє суддів перебувають у декретній відпустці, а четверо без повноважень понад два роки чекають на затвердження у зв’язку із закінченням п’ятирічного терміну їхнього призначення на посади. Вони вже пройшли Вищу кваліфікаційну комісію, що перевіряє знання майбутніх суддів, але у зв’язку зі зміною законодавства не можуть працювати. Таке тривале очікування зумовлене, зокрема, Законом «Про судоустрій та статус суддів», яким передбачено перехід повноважень призначати суддів на безстроковий термін від Верховної Ради України до Вищої ради правосуддя.

«Інші судді пішли у відставку у зв’язку з досягненням віку чи вислугою років (15 років судового стажу). Декілька вакансій є відкритими вже близько двох років. Ще в однієї судді закінчилися повноваження декілька місяців тому, і вона теж чекає на процедуру обрання на безстроковий термін. Тобто ситуація є реально складною, адже наразі працює лише 1/3 суддівського складу, потрібного для суду такого рівня. Навантаження, яке повинні виконувати 23 особи, лягло на плечі тих 11, що залишилися. Зокрема справи, не розглянуті їхніми попередниками. До цього всього щодня надходять нові. Наразі в Ужгородському суді відкрито сім вакантних посад суддів», – розповідає Віктор Йосипович.

Що стосується термінів для призначення суддів, то вони не зазначені в законі. Пан Віктор наголошує: якщо є відкрита вакансія й почалася процедура проходження кваліфікаційного оцінювання, то призначення судді мало б відбуватися одразу, але у зв’язку зі змінами в законодавстві цей процес дуже затягується. Так, наразі в Україні близько 800 суддів чекають свого призначення понад два роки. Передумовою цього стало очікування Верховною Радою відповідного закону та неприйняття рішень стосовно затвердження всіх цих суддів на безстроковий строк.

«Наразі зі зміною законодавства є надія на те, що процес прискориться. Тепер цю процедуру випробовують у Верховному Суді України та обирають новий склад», – додає пан Віктор.

Добір на вакантну посаду судді оголошує Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Відтак кандидат подає до ВККС заяву й у випадку, якщо він відповідає вимогам, складає відбірковий іспит. У разі успішного проходження іспиту проводиться перевірка кандидатів, а після неї спеціальна підготовка – навчання в Національній школі суддів. За його результатами кандидат складає кваліфікаційні іспити. ВККС рекомендує Вищій раді правосуддя призначити особу, котра пройшла вищевказану процедуру добору, на посаду судді. Вища рада правосуддя вивчає матеріали щодо кандидата в судді та вносить Президенту України подання на його призначення на вакантну посаду.

Пан Віктор розповідає, що кадрові проблеми судів можна вирішити, якщо на вакантну посаду запропонує свою кандидатуру помічник судді, який має 10–15 років стажу, адже в нього вже є відповідні навики та досвід.

Враховуючи надмірне навантаження, судді Ужгородського міськрайонного суду роблять усе можливе задля дотримання строків розгляду справ. «Часто терміни порушуються, але ми намагаємося пояснити сторонам, що ситуація складна у зв’язку з перевантаженістю суддів: одна людина не може вчасно зробити те, що виконують троє, у той самий термін і так само якісно», – зазначає Віктор Данко.

Варто згадати й про справи, якими займається суд. Так, з початку 2017 року надійшло понад 4 тисячі нових справ. З них 1400 клопотань правоохоронних органів щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваної особи (тримання під вартою, домашній арешт на час проведення розслідування у справі). Також близько 1000 протоколів про адміністративні правопорушення, які в основному надходять від патрульної поліції й стосуються керування автомобілем в нетверезому стані, порушення правил дорожнього руху, дрібного хуліганства чи крадіжок. Серед іншого митні (незаконне переміщення товарів через кордон), цивільні (розлучення, поділ майна тощо) та кримінальні справи.

У 2017 році було здійснено чимало злочинів проти власності (грабіж, крадіжка, розбійницький напад) та проти життя й здоров’я (умисне вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень).

Також пан Віктор повідомив, що до цього переліку не включені справи, які вже перебувають у провадженні суддів Ужгородського міськрайонного суду й розгляд яких триває.

Згідно з даними 2016 року, середній показник завантаженості на одного суддю становить 1600 справ та понад 1100 ухвалених вироків. Один суддя проводить більше 10 судових засідань на день.

Деякі справи займають дуже багато часу, і суддя наперед не може знати, скільки займатиметься тим чи іншим випадком, адже є різні їхні категорії. «У моїй 12-річній судовій практиці траплялося й таке, що справа з адміністративного правопорушення (що вважається одним із найлегших) розглядалася на 4–5 судових засіданнях, які тривали по 5 годин. Крім розгляду справи в суді, допиту свідків та розгляду клопотань, потрібно прийняти рішення й зареєструвати його в спеціальному реєстрі», – додав голова суду.

Тож для того, аби стати суддею, потрібно пройти нелегкий шлях, мати терпіння й чималий досвід. Так, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 та не старший 65 років, з вищою юридичною освітою і стажем професійної діяльності у сфері права щонайменше 5 років, який є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Вікторія КОПИНЕЦЬ