На Закарпатті стартує реалізація нового українсько-швейцарського наукового проекту

У зв’язку із цим 4 квітня в адміністрації Карпатського біосферного заповідника, за участі науковців Швейцарського Федерального науково-дослідного інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL), Карпатського біосферного заповідника та Національного лісотехнічного університету, пройшла виробнича нарада.

Наступного ж дня, 5 квітня науково-організаційні аспекти реалізації цього проекту обговорено на засіданні науково-технічної ради Карпатського біосферного заповідника.

Доповідаючи на нараді, керівник відділу та науковий співробітник WSL Петер Бранг та Йонас Штільгард проінформували, що проект «Українсько-швейцарська співпраця в лісових дослідженнях» базується на багаторічній та успішній співпраці між українськими та швейцарськими вченими і спрямований на зміцнення потенціалу Карпатського біосферного заповідника та поглиблення досліджень в пралісових екосистемах.

Проект розроблений відповідно до стратегічних тем WSL та Швейцарського Федерального відомства з охорони навколишнього середовища (FOEN).

Провідною установою з його реалізації виступає WSL. Партнерами будуть швейцарська школа сільськогосподарських, лісових наук та наук про продукти харчування (HAFL, Zollikofen) й Центр з розвитку та навколишнього середовища (CDE, Берн), а з української сторони – Карпатський біосферний заповідник, Національний лісотехнічний університет та Агенство з питань сталого розвитку Карпатського регіону (FORZA).

Запланована науково-дослідна робота в Україні буде доповнюватись аналогічними дослідницькими заходами у Швейцарії, що дозволить отримати значний ефект синергії.

Проектом передбачається опрацювати питання використання пралісів Угольсько-Широколужанського масиву як «гарячої точки» для науки та обміну знань в галузі освіти та наукових досліджень, просування молодих вчених та створення ефекту синергії по всіх проектах з цієї тематики.

Протягом 2017-2020 років буде проведено повторні інвентаризації постійних лісознавчих пробних площ, вивчатиметься роль пралісів як еталонів для лісового біорізноманіття, причини домінування бука лісового, за допомогою спеціальних аєродистанційних досліджень (із застосуванням технології LiDAR) розроблятиметься модель рослинності та рельєфу в Угольсько-Широколужанських пралісах. Окремо досліджуватиметься структура ялиново-ялицево-букових пралісів та монокультур смереки у Чорногорському масиві Карпатського біосферного заповідника тощо.

В рамках проекту українськими та швейцарськими науковцями буде підготовлено декілька дисертаційних робіт, група українських науковців пройде стажування у Швейцарії, відбудеться літня школа для студентів, облаштується інфраструктура Карпатського біосферного заповідника, пройде міжнародна наукова конференція тощо.

Виступаючи перед учасниками цих зібрань, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор Федір Гамор наголосив, що реалізація нового українсько-швейцарського проекту із поглиблення лісових досліджень є особливо актуальною і в контексті розв’язання завдань поставлених Комітетом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Проведення наукових досліджень, спрямованих на отримання знань, можна передати та використати для сталого, наближеного до природи лісокористування. Крім того, використання природної спадщини для активізації еколого- освітньої роботи, формування екологічної культури та підвищення поінформованості громадськості про праліси та їх цінності на місцевому, національному та міжнародному рівнях. А ще впровадження принципів сталого використання природних ресурсів на територіях, прилеглих до об’єкта Всесвітньої спадщини дозволить, зокрема, відновлювати традиційні ремесла, розвивати екотуризм, виробництво екологічно чистих продуктів харчування тощо.

При цьому, ЮНЕСКО визначає, що перевага має надаватись міжнародному менеджмент-плану щодо наукових досліджень та моніторингу, зважаючи на те, що обсяги існуючої бази даних та інформація, яка зібрана на об’єктах, які увійшли до серійної українсько-словацько-німецької номінації букових пралісів та старовікових букових лісів Німеччини, можуть допомогти дослідити наслідки впливу глобальних кліматичних змін, повідомив Закарпаття онлайн заступник директора Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор Федір Гамор.