Закарпаття пишається своїм Лувром

Сьогодні надзвичайно рідко вдається побачити будівлю, на долю якої перепала така кількість випробувань часом, природними умовами та людським недбальством, але незважаючи на «тортури», вона не тільки не зруйнувалася під впливом обставин, а навпаки, розцвіла й приносить неабияку користь нашим сучасникам.

Об’єкт, що вабить гостей

Без перебільшення саме так можна сказати про одну із найгарніших (якщо не найгарнішу) архітектурних пам’яток Берегова. Звісно, ми маємо на увазі берегівський Лувр, будівлю Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.

У самому серці міста, на площі Кошута, знаходиться колишній Палац правосуддя, або королівського суду комітату Берег.Уперше потрапивши в Берегово, неодмінно звертаєш увагу на цей без перебільшення помпезний палац, збудований у стилі бароко. Ще відносно недавно будівля була в глибокому занепаді. Понад півстоліття її фасад не відчував руки майстра, не бачив капітального ремонту.

Триповерхова будівля, зокрема мансардний поверх, 95 кімнат, коридори, кам’яні колони, мармурові сходи, прикраси на стелі… усе це збереглося й донині. І не тільки збереглося, але й було відновлене в найкращих сучасних традиціях. Адже з 2002 року будівля належить до компетенції Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Це  єдиний в Україні вищий навчальний заклад, де лекції проводяться переважно угорською мовою.

Погляд у минуле

У 1907 році, коли Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, уряд оголосив конкурс на створення найкращого проекту будівлі Комітатського суду в Берегсасі. Переможцем було обрано роботу архітектора Ференца Яблонського, який запропонував створити палац у стилі французького бароко. За наступні два роки, що є надзвичайно швидко для таких масштабів будівництва, Палац правосуддя  відчинив свої масивні двері. А позаду, прикрита високими стінами, розташувалася в’язниця.

Однак після закінчення Другої світової війни територія області опинилась у складі Радянського Союзу, а в історичній будівлі розмістилася солдатська казарма. Згодом, у 1971 році, тут відкрили Завод точної механіки для потреб військово-промислового комплексу СРСР. Для цього розбудували потужну систему вентиляції, а в колись гарних просторих приміщеннях розмістили багатотонні верстати. Інакше як знущанням над пам’яткою архітектури це назвати не можна. Після розпаду Радянського Союзу завод збанкрутував і був закритий. Усе це призвело до подальшого погіршення й без того занедбаного стану будівлі.

На щастя, у 90-х роках митарства будівлі нарешті закінчилися. Тодішня місцева влада придумала, що можна зробити з колишнім Комітатським судом. Оскільки інвесторів, які реально могли б урятувати палац від руйнації, так і не було знайдено, єдиним виходом виявилася передача закарпатського Лувру навчальному закладу, фінансову підтримку якому обіцяв уряд Угорщини.

Почесна кімната мецената

Сам інститут заснували ще в 1996 році, але тільки у 2002-му за підтримки Благодійних угорських фондів ім. Опацоі та Ійєша розпочалася реконструкція приміщень будівлі. Та виділених коштів вистачило тільки на початкові роботи, тому керівництво закладу вирішило звернутися за допомогою до великих міст України та Угорщини. За п’ять наступних років будівлю вдалося майже повністю відновити, в основному за підтримки угорських неурядових організацій. У фінансуванні ремонтних робіт також узяло участь 75 міст та місцевих самоврядувань, 8 обласних рад, благодійні фонди, спілки, у тому числі 14 приватних осіб і навіть один танцювальний колектив.

Відновлені аудиторії інституту названі тепер на честь тих міст, регіонів та організацій, які фінансували їхній ремонт. Серед них Будаорш, Естергом, Кечкемет, Пештська область, Ноградська область, 14-й район Будапешта – Зугло, Благодійний фонд «Еудоксіа 20», Спілка друзів Угорщини (США) та багато інших. Загалом на внутрішній ремонт будівлі, що здійснювався протягом 2003–2008 років, було використано 288 мільйонів угорських форинтів. А головним донором став Благодійний фонд ім. Опацоі.

Сучасне життя старовинного палацу

На щастя, окраса Берегова й усього Закарпаття потрапила в дбайливі жіночі керівницькі руки, які, незважаючи на перешкоди, продовжують реставрувати, осучаснювати будівлю та її територію. Студентам інституту запропоновано найкращі європейські умови для навчання, розвитку і творчості.

До слова, свою повну назву навчальний заклад отримав тільки 13 грудня 2003 року. Саме тоді йому  було присвоєно ім’я визначного діяча Угорщини Ференца Ракоці ІІ. Певно, це забезпечило своєрідний зв’язок крізь час, дало духовний поштовх для подальшого розвитку Закарпатського угорського інституту. З упевненістю та жагою до покращень і змін будівля розквітала не тільки архітектурно, але й духовно та науково.

У 2004 році завдяки допомозі органів місцевого самоврядування Угорщини завершилася реконструкція другого поверху колишньої Палати правосуддя. Наступного року 27 жовтня тут урочисто відкрили бібліотеку навчального закладу. На другому поверсі також розмістилися  ректорат інституту, центр інформатики та виставкова зала ім. Імре Рейвейса. Через місяць, у листопаді, розпочав роботу центр інформатики ім. Тіводора Пушкаша. А в березні 2006-го відбулось урочисте відкриття реконструйованого крила другого поверху колишньої Палати правосуддя. Паралельно з відновлювальними роботами проводилося й навчання. Архітектурним довершенням будівлі став атріум, що поєднав два корпуси. Простора зала зі скляним дахом, крізь який видно нескінченість неба, відкриває можливість для польоту творчості, фантазії, мрій та планів на майбутнє… Саме тому щороку в закладі бажає навчатися дедалі більше абітурієнтів.

Студенти, попри щільний графік навчання, встигають брати участь у гуртках та вечорах. Педагогічний колектив прищеплює своїм вихованцям любов до традицій, їхнього відродження та продовження. Своєрідними є свята відкриття й завершення навчального року, які мають колоритне угорське забарвлення. Родзинка традицій закладу – проведення першого балу та балу з нагоди осіннього завершення збору врожаю. Ці й подібні заходи мають благодійний характер. У  Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ проходять конференції, зустрічі, семінари, виставки широкого масштабу із численними гостями як з усієї України, так і з-за кордону.

Нині будівля берегівського Лувру входить до десяти найцікавіших, у яких розмістилися навчальні заклади України.

Софія ПЕКАРОВИЧ