Перечинський центр зайнятості роз’яснює безробітним щодо працевлаштування за кордоном

Закарпатська область – прикордонна, межує з чотирма країнами ЄС, в яких рівень життя набагато кращий, як в Україні. Працелюбні жителі Срібної Землі завжди намагалися і докладали максимум зусиль, аби покращити побутові умови своєї сім’ї, одягнути-взути своїх дітей, допомогти їм здобути освіту. Останніми роками в Україні рівень життя погіршився, знайти добре оплачувану роботу дедалі важче, тому багато краян виїжджає за кордон у пошуках роботи. Добре, коли пощастить збутися мрії і заробітчанин щасливий повертається додому із чесно заробленими грошима. На жаль, відомі випадки, коли людину ошукали спритники і залишали її з носом.

спеціалісти Перечинського центру зайнятості роз’яснюють безробітним щодо легального працевлаштування за кордоном

Перед тим, як прийняти рішення щодо працевлаштування за кордоном, людина має бути проінформована. З цією метою Перечинський районний центр зайнятості проводить семінари та індивідуальні бесіди з безробітними.

Це і стало темою бесіди кореспондента «Карпатського об’єктива» та провідного юрисконсульта Перечинського районного центру зайнятості Нелі Гуранич.

– Неле Іванівно, ваша установа працевлаштовує закарпатців за кордоном?

– На сьогоднішній день служба зайнятості не надає послуг щодо офіційного працевлаштування за кордоном. Натомість центр зайнятості намагається надати необхідні роз’яснення та юридичні консультації особам, які перебувають у нас на обліку або звернулися за консультаційними послугами до служби зайнятості. Масові групові заходи (профінформаційні та профконсультаційні семінари), які ведуть спеціалісти центру зайнятості, спрямовані на надання консультацій з профорієнтації та техніки пошуку роботи, роз’яснень з юридичних питань щодо запобігання нелегальної зайнятості. Серед безробітних завжди жваву дискусію викликають семінари щодо порядку та умов працевлаштування за кордоном, запобіганню нелегальній трудовій міграції, торгівлі людьми.

На семінарах ми намагаємось ознайомити людей з абеткою безпечного працевлаштування за межами країни. Легковажне ставлення до роботи за кордоном може завдати людям шкоди: обмеження права подальшого виїзду за кордон, обмеження свободи, втрати здоров’я чи навіть життя.

– На що варто звернути увагу насамперед?

– Людям радимо оцінити перспективи пропонованої роботи за кордоном і не довіряти яскравим і неправдоподібним картинкам, які змальовуватимуть друзі, родичі чи представники фірм-посередників. Наголошуємо, що працевлаштування за кордоном потребує певних витрат: витрати на оформлення поїздки, оплата візи та консульські збори, оплата посередникам за пошук роботодавця, витрати на проїзд, проживання та придбання медичної страховки тощо. Ця сума може сягати від 10 до 20 тис.грн. Тому реально треба оцінити свої майбутні заробітки і витрати на поїздку.

Раджу: якщо хочете працевлаштуватись за кордоном за допомогою посередників, то перш за все дізнайтеся про наявність у посередника ліцензії Міністерства праці та соціальної політики на провадження діяльності з посередництва в працевлаштуванні за кордоном. Цю інформацію можна отримати на сайті Міністерства праці та соціальної політики або за телефоном 8 044 289-50-97. Після цього укладіть договір з посередником про надання послуг із пошуку роботи за кордоном.

Якщо вам запропонували роботодавця за кордоном і певне місце роботи, намагайтеся дізнатися про нього якомога більше через Інтернет-сайти або інформацію Міністерства праці чи служби зайнятості цієї крани, де розташована фірма. При можливості зв’яжіться самостійно з роботодавцем, щоб переконатися, що таке підприємство чи роботодавець реально існують.

– Що потрібно мати для легальної роботи за кордоном?

– По-перше, дійсний закордонний паспорт. По-друге, трудову угоду (контракт) із закордонним роботодавцем. По-третє, відповідну робочу візу. По-четверте, дозвіл на роботу (видається органом працевлаштування країни, де ви будете працювати) або дозвіл на перебування (видається органом внутрішніх справ або посольством країни).

Зазвичай тим, хто їде за кордон, потрібна робоча віза. Серед документів на отримання робочої візи обов’язковим є трудовий договір (контракт) з роботодавцем та дозвіл на роботу (оформлений відповідним органом працевлаштування в країні, де ви маєте бажання працювати). Термін дії робочих віз – до одного року, якщо термін дії вашого контракту довший, то вам доведеться продовжити візу.

Трудова угода (контракт) між роботодавцем і вами повинна бути написана зрозумілою для вас мовою. Не підписуйте контракт, якщо не розумієте всіх слів. У ньому обов’язково мають бути відображені трудові обов’язки, розмір заробітної плати і порядок її виплати, вихідні, умови проживання та харчування, оплата понаднормових годин, медичне страхування тощо. Зберігайте свій примірник угоди з усіма підписами до завершення вашого періоду роботи за кордоном.

– Недарма ж кажуть: попереджений – це готовий до будь-яких ситуацій.

– Так. З метою безпечних поїздок за кордон пам’ятайте загальні правила. Нікому не віддавайте свій закордонний паспорт, бо це ваш ідентифікаційний документ. Зробіть копії всіх важливих документів і тримайте їх у безпечному місці, по можливості копії їх залишіть рідним в Україні. Повідомте родичам про своє місце проживання за кордоном, адресу, контакти.

– Що робити заробітчанину, якщо потрапив у скрутну ситуацію?

– Треба занотувати адреси і контактну інформацію найближчих консульства чи посольства України, де можуть надати допомогу. Не ігноруйте контакти державних та неурядових організацій, які надають допомогу заробітчанам. Можете попросити допомоги у релігійних громад чи організацій української діаспори.

Але не будемо завершувати нашу бесіду на такій песимістичній ноті. Я бажаю успіхів тим людям, які зважилися на такий відповідальний крок і прошу їх подбати про свою безпеку заздалегідь, щоб не стати жертвами шахраїв та всякого роду авантюристів.

Тетяна Грицищук, фото надане Перечинським РЦЗ