На Закарпатті з’явиться 22 сучасних авто «Швидкої допомоги». ВІДЕО

Протягом 4 днів на базі факультету післядипломної освіти УжНУ 120 медиків «швидкої» з усіх куточків області проходили фахові тренінги, які стосувалися тематики серцево-судинних захворювань.

Навчання відбувалося в рамках реалізації проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей в Закарпатській області». Завдяки цьому проекту, зокрема, у краї з’явиться 22 сучасних авто «Швидкої допомоги».

Ганна РОМАНКО, консультант з управління субпроектом Світового Банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей в Закарпатті»

У рамках субпроекту ми закуповуємо 22 авто високої прохідності, оснащуємо окремими медичним обладнанням наявні автомобілі і говоримо про короткотермінові курси по екстренній медичній допомозі. Якщо все піде так, як ми плануємо, то уже у березні матимемо новітні авто, які можуть працювати у гірських населених пунктах.

Понад 20 років Світлана Ілляш працює лікарем на «Швидкій» в Ужгороді. У вільні дні чергує у приймальному відділенні Виноградівської районної лікарні. Головною проблемою вважає втрату часу на етапі госпіталізації пацієнта. Крім того, пізнє звернення хворих по допомогу, дорогі ліки, є, на думку фахівця, причиною ускладнень та важких станів при серцево-судинних хворобах.

Світлана ІЛЛЯШ, лікар бригади екстреної медичної допомоги м. Ужгород

Фактично перша проблема, в Ужгороді нам вдається її оминати, бо ми тут на місці знімаємо кардіограму, надаємо першу екстрену допомогу, завозимо у приймальне відділення, лікар кардіолог на місці – спускається з кардіореанімації і зразу консультує хворого. Думаю, що так би мало бути в усіх лікарнях. Все впирається у кошти. Тому що зараз пацієнти навіть не мають змоги із віддалених сіл прийти на поліклініку районну для обстеження. Іноді навіть не мають коштів, аби купити ліки, вони дуже дорогі.

Навчання спеціалістів «швидкої» відбувалося в інтерактивній формі, за сучасними європейськими стандартами. У кожній команді працювали 30 людей. Лектори-тренери протягом восьми годин не тільки обговорювали питання надання допомоги хворим, але й вивчали найчастіші та складні випадки при інсультах, гіпертонічних кризах та зупинках серця.

Павло КОЛЕСНИК, директор навчально-наукового тренінгового центру сімейної медицини

Фактично лікарі озвучують одні й ті ж самі питання. Перше – це питання матеріального оснащення машин швидкої. Починаючи від самих машин, які часто є непрохідними по нашим дорогам. Далі – матеріальне оснащення: апарати, кардіографи, дифібрилятори. Питання транспортування теж, починаючи від квартири пацієнта, де важко з ношами розвернутися, до транспортування у лікарню, а також етап передачі пацієнта і швидкої, виявляється, є болючим.

Наступного року Міністерство охорони здоров’я планує провести 4-тижневі курси для лікарів «швидкої». Подібні тренінги проведуть і для сімейних лікарів області. У рамках субпроекту зі Світовим банком у Хусті буде відкрито катетеризаційну лабораторію – де здійснюватимуть оперативні втручання при гострих серцевих станах.