У Берегові презентували пам’ятний альбом про життя Олександра Стойки

27 травня у Греко-католицькому центрі ім. Елемира Ортутая відбулася презентація пам’ятного альбому про життя та службу колишнього єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Олександра Стойки. Видання під назвою «Посланий нести добру новину бідним…» досліджує працю та спадщину владики.

Уродженець села Карачин Олександр Стойка керував єпархією протягом одинадцяти років, між 1932 і 1943 роками, у надзвичайно складний історичний період. У міжвоєнний час у Східній Європі, коли Закарпаття перебувало під чехословацьким правлінням, єпископ був відомий не лише як церковний лідер, а й своєю особливою чуйністю до нужденних.

Ніл Лущак, єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії, у вітальному слові наголосив, що Олександр Стойка, який походив із бідної родини та був напівсиротою, ніколи не забував про простих людей. Він був одним із перших, хто розпочав збір коштів у районах, постраждалих від стихійних лих — чи то посухи, чи повені.

Директор Греко-католицького центру ім. Елемира Ортутая Іштван Мароші під час виступу відзначив, що єпископ умів гармонізувати відносини між різними національностями Закарпаття, зокрема русинами, угорцями та румунами. Ще однією його видатною рисою було збалансоване ставлення до політичних тенденцій та вміння знаходити підхід до кожного: від бідних верств населення до інтелектуалів і заможних громадян.

Консул Угорщини в Ужгороді Карой Сепеші, зі свого боку, розповів про важливу роль єпископа у підтримці вірності Риму як серед русинських, так і серед угорських вірян. Насамкінець дипломат висловив вдячність усім, хто долучився до публікації видання, зокрема його авторці Аніті Мароші.

Після офіційної частини презентації відбулося обговорення за круглим столом, яке модерувала доцентка Закарпатського угорського інституту Єлизавета Молнар. Своїми думками поділилися авторка, а також рецензенти видання: професор теології Богословської академії ім. Теодора Ромжі Агоштон Соланскі та проректор Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ, доцент кафедри історії та суспільних наук Імре Сакал.

Імре Сакал зокрема зазначив, що роль єпископа є беззаперечною, адже він мав твердо стояти на своєму в певний перехідний період, коли держави були ослаблені, а церкви відігравали важливу роль у врегулюванні криз.

Авторка видання Аніта Мароші розповіла, що протягом трирічної роботи її метою було не лише навести сухі історичні факти, а й показати людське обличчя колишнього глави церкви. Справжньої глибини пам’ятному альбому додали збережені газетні статті та аудіозаписи, які розкривають, наскільки звичайним і безпосереднім у спілкуванні був єпископ.

На завершення декан Берегівського угорськомовного деканату Мукачівської греко-католицької єпархії Ференц Демко, який також є уродженцем села Карачин, передав присутнім таке послання: ми повинні цінувати дари, які отримали в житті, особливо у важкі часи.

У день презентації книги не забули й про випускників Греко-католицького коледжу ім. Елемира Ортутая — четверо студентів отримали пам’ятні грамоти. В межах заходу також представили портрет Олександра Стойки роботи художника Міклоша Гаранґозо, антимінс, освячений єпископом, та чашу, яку владика свого часу подарував церкві рідного села Карачин.

(KV/Kárpátalja hetilap)