Куруцькі мелодії та пиріг Ракоці: в обласній бібліотеці провели культурний захід

З нагоди 350-річчя від дня народження князя Ференца Ракоці II відділ іноземної літератури Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка підготував насичену культурну програму. Захід став гідним вшануванням спадщини князя та дозволив гостям по-новому поглянути на його життя та епоху.

Численних присутніх привітала завідувачка відділу Єва Слуцька:

«Нам дуже приємно разом відзначати 350-річчя Ференца Ракоці II. Його постать має виняткове значення не лише для історії Угорщини, а й для минулого нашого краю», – наголосила вона.

Очільниця відділу також додала, що спочатку доповідачем мав виступити Ласло Зубанич. Через його термінове відрядження до Києва презентацію взяла на себе Валерія Русин – завідувачка відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.

До організації події долучився й Ужгородський угорський читацький клуб, який, окрім традиційних засідань, має на меті влаштовувати різноманітні заходи для угорської громади міста.

«Коли ми дізналися про вшанування у замку 350-річчя Ференца Ракоці II, то вирішили, що варто провести таку зустріч ще й угорською мовою. Так і народилася ця ідея. Ми допомагали переважно з інформаційною підтримкою: створювали запрошення для друзів і знайомих, просували захід у соцмережах та намагалися наповнити програму інтерактивними деталями, щоб це не була просто суха лекція», – розповіла керівниця та ідейна натхненниця клубу Рената Балог.

Валерія Русин провела глибоку й змістовну лекцію про життя Ференца Ракоці II, його родину, оточення, політичну та культурну спадщину, а також про значення визвольної боротьби. Вона продемонструвала генеалогічне дерево князя, наголосивши на його знатному походженні та тісному зв’язку його долі із Закарпаттям.

Слухачі дізналися чимало цікавих фактів про історичну роль Ужгорода, Мукачева та Чинадієва. Ці міста були ключовими центрами та надійним тилом як для самого Ракоці, так і для повстанського руху. Лекторка також підкреслила значний вплив Міклоша Берчені на молодого князя та зауважила, що тогочасне населення краю, незалежно від національності, активно підтримувало рух куруців.

Особливу атмосферу вечора створив кларнетист Шандор Шрайнер. Він виконав тогочасні куруцькі мелодії на тараґоті та як уродженець Солотвина поділився історією духових інструментів.

Зокрема, музикант розповів, що до появи Ілони Зріні в Мукачівському замку існували лише військові духові оркестри.

«Вона першою створила цивільний духовий колектив. Для цього княгиня оселила в Солотвині німецькомовних фахівців, які зналися на видобутку солі та вміли грати на духових інструментах. Тож історія духової музики в Солотвині налічує вже майже 300 років. Я гордо продовжую цю традицію як один із місцевих виконавців», – зазначив музикант.

Шандор Шрайнер також познайомив гостей із тараґотом. За часів Ракоці цей інструмент нагадував велику флейту. Завдяки різкому й гострому звуку, який було чути на великій відстані, його використовували для передачі сигналів від замку до замку, а вечорами – для розваг. Музикант згадав про турецьке коріння інструмента та додав, що своєї сучасної форми й м’якшого звучання тараґот набув наприкінці XIX століття завдяки модернізації.

На завершення заходу присутніх пригостили тематичним сирним пирогом (Rákóczi-túrós), який власноруч спекла Єва Слуцька. Організатори зауважили, що цей десерт насправді не має стосунку до самого князя. Тістечко, яке здобуло всесвітнє визнання на Міжнародній виставці в Брюсселі 1958 року, створив відомий шеф-кухар і кондитер Янош Ракоці, який жив і працював у першій половині XX століття.

Важливість проведення таких подій в обласному центрі підкреслив голова Ужгородського міського осередку Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) Йосип Резеш: «Угорцям міста потрібне місце та привід, щоб зібратися разом і поспілкуватися, особливо коли це супроводжується гарною музикою та історичною презентацією. Такі культурні заходи слід всіляко підтримувати», – наголосив він, подякувавши бібліотеці та читацькому клубу за організацію.

Йосип Резеш також запевнив, що організатори можуть і надалі розраховувати на міський осередок ТУКЗ-КМКС, який всебічно сприятиме подібним ініціативам, та висловив надію на подальшу плідну співпрацю.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap