У Берегові відбулася зустріч угорського актора з глядачами

Завдяки програмі Vándormozi музичну стрічку «Угорське весілля» на Закарпатті побачило вже чимало глядачів, проте показ у Берегові, який відбувся 7 квітня в Закарпатському обласному угорському драматичному театрі, став особливою подією. Це була перша нагода для особистої зустрічі публіки з виконавцем однієї з головних ролей – актором Томашем Ковачем. Після перегляду фільму артист, родом із сербської Воєводини, поспілкувався з аудиторією та відповів на запитання.

На початку заходу гостей привітала в.о. директора театру Едіна Шін. Вона зауважила, що після Великодніх свят колектив прагнув знайти спосіб уникнути різкого повернення до сірих буднів. У стрічці акцентується на тому, що угорські народні звичаї – від сватання до весілля – були не музейними експонатами, а частиною нашої живої реальності ще до війни та пандемії. «Спробуймо зберегти це відчуття й перенести його в той час, коли ми знову зможемо вільно святкувати весілля чи традиційні поливанки», – закликала Едіна Шін.

Захід відвідав і консул Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. За його словами, повна зала глядачів є доказом високого попиту на культурні цінності в угорській громаді. Спільна ініціатива консульства та театру покликана задовольнити цей запит, створюючи простір для спільних вражень.

Музичний редактор стрічки Іштван Пал (Салона), який також з’являється в кадрі, не зміг приїхати особисто, тому підготував відеозвернення. Музикант закарпатського походження наголосив: хоча у фільмі йдеться про весільні традиції села Мера в Трансильванії, ця історія та атмосфера є близькими для будь-якого куточка Карпатського басейну, зокрема й Закарпаття. «Поширюйте нашу прекрасну культуру і будьте сильні!» – звернувся він до присутніх.

Під час зустрічі з Томашем Ковачем глядачі змогли з перших уст дізнатися про закулісні таємниці та історію створення фільму. Актор зізнався, що попри відсутність танцювального досвіду в минулому, після отримання ролі розпочав інтенсивну підготовку, щоб відповідати вимогам.

Через особисту історію Томаша Ковача присутні змогли провести паралелі між нинішньою ситуацією на Закарпатті та дитячими спогадами актора про Воєводину 1999 року, коли Югославія перебувала під бомбардуваннями НАТО. Він пригадав сирени повітряної тривоги та відключення світла, але найбільше – ту особливу солідарність, яка згуртовувала людей у найважчі часи. «Саме в такі моменти усвідомлюєш, наскільки сильною може бути громада», – пояснив актор і додав, що попри складні обставини, у нього не виникло жодних сумнівів щодо поїздки в Берегово.

Глядачі також почули, що зйомки проводилися не лише в павільйонах, але й на автентичних локаціях – у музеї просто неба в Сентендре та в трансильванському селі Мера, де до процесу долучалися місцеві жителі. За словами Томаша, навіть під час перерв музиканти й танцюристи спонтанно продовжували грати та розважатися, що вкотре доводить: народна культура і сьогодні здатна миттєво об’єднувати людей.

Під час зустрічі присутні мали нагоду наочно переконатися в багатстві власних традицій: учасники ансамблю народного танцю «Резеда» прийшли на захід у традиційних великодобронських костюмах. Це стало яскравим підтвердженням того, що збереження спадщини на Закарпатті є живою реальністю і сьогодні.

Глядачі також скористалися можливістю особисто поставити запитання виконавцеві головної ролі та зробити пам’ятні спільні світлини.

«Коли мене запитують, кому я рекомендую цей фільм, я відповідаю: усім, від 0 до 99 років. У цій стрічці є і драма, і гумор. Вона здатна щиро розважити й водночас глибоко зворушити», – поділився Томаш Ковач із пресою після завершення зустрічі.

Насамкінець актор додав: якщо після перегляду в когось виникне бажання записатися на народні танці, значить, усе це було не марно.

Вікторія Кун/Kun Viktória

Kárpátalja