Як закарпатці воду освячували

6 січня ніби саме небо вирішило очистити землю від бруду. Ранок почався ще вдосвіта снігопадом і срібне покривало за кілька годин ніжно огорнуло все довкілля, причепурило природу сезонним святковим нарядом.

У цей день частина християнського світу відзначає хрещення Господнє. За біблійською оповідкою, Ісус Христос у 30-річному віці прийняв хрещення водою у ріці Йордані. Тож традиційним вітанням у нашому краї на це свято є: «Христос хрещається!» На що люди відповідають: «У ріці Йордані!»

Також за церковним обрядом відбувається освячення води і лунають особливі молитви до Бога.

У греко-католицькому храмі святого первомученика та архідиякона Стефана освячували воду 5 та 6 січня. Особливо велелюдним було богослужіння на саме Водохреща.

«Це свято нагадує нам про тишу ріки Йордан і про мить, коли Бог увійшов у людське життя не з громом і силою, а зі смиренням. Христос покірно став у воду разом з усіма, не відділяв Себе від інших, а освячував те, чим ми живемо щодня.

Освячена вода — це не магія і не оберіг. Це знак Божої присутності. Вона нагадує нам, що й наше життя може бути очищене: від злості, образ, страхів, байдужості. Але для цього потрібне не лише кроплення, а зміна того, чим наповнені серця», – розповів «Карпатському об’єктиву» священник о. Ігор Бучок.

Також він додав, що таким чином Господь подав нам приклад, що для того, аби оновитися, необхідно мати сміливість стати чесними перед Богом і перед собою, увійти у власний «Йордан» — там, де важко, холодно, незручно, але де починається справжнє життя.

Свято Водохреща цікаве тим, що воно поєднує дуже прості речі з глибоким змістом. Воно ніби підсумовує Різдво: Христос не просто народився, а виходить до людей, стає поруч із ними, входить у їхні труднощі. Тому цей день про близькість Бога, а не про відстань між небом і землею.

Тож після богослужіння відбулося традиційне освячення води. Її краяни взяли з собою у прикрашених спеціальних плетених посудинах. Відтак бажаючі могли запросити духовних наставників для освячення будинків.

Були й такі, хто в цей день зайнявся моржуванням. Найбільш улюбленим місцем для цього є річка Ріка. Там уже більше 10 років збираються моржі. Незважаючи на снігопад, їм поталанило, бо морозу не було і вода не замерзла.

Хто не хотів занурюватися в холодну купіль, міг просто вмити обличчя гірською чистою водою.

Крім того, з давнини на Водохреща закарпатці кропили священною водою хату, стайню, худобу, пасіку, город — щоб був добрий рік, без хвороб і лиха. Часто господар сам обходив подвір’я з молитвою.

Після служби наразі місцеві родини просто збираються за скромним столом, без пишних страв, але з відчуттям завершення різдвяного циклу.

Марина АЛДОН