У Перечині провели молитовний захід з нагоди Дня Збройних сил України

6 грудня українці відзначають одне з найважливіших національних свят – День Збройних сил України. Він започаткований Постановою Верховної Ради в 1993 році. Дата святкування була обрана не випадково – саме 6 грудня 1991 року було ухвалено Закон України “Про Збройні сили України”.

Щодня тисячі бійців ЗСУ захищають країну на передовій, охороняючи її кордони на землі, у воді та в повітрі.

Цієї суботи Сонячна алейка гібіскусів у Перечині зібрала людей у спільній, об’єднаній молитві. На квіткову локацію у мікрорайоні “Яслище” прийшли родичі загиблих героїв та жителі Перечинської громади, ветерани російсько-української війни, представник ветеранського простору “Вдома” Василь Поприк.

Ведуча заходу поетеса Марія Дутко оголосила хвилину мовчання за полеглими в боях та померлими через хвороби наших воїнів, під час якої присутні схилили голови у скорботі, віддаючи їм данину пам’яті і шани. Відтак прозвучав Державний Гімн України. Організаторка та господиня алейки Любов Крижановська повідомила, що захід буде складитися з двох частин.

Отець Андрій, настоятель Свято-Покровського храму ПЦУ, близько півгодини зачитував імена захисників, жителів Перечинської громади, які написали їхні рідні, прихожани церкви. Кожне ім’я вимовляв з батьківською турботою. Так, з такої невеликої громади в ЗСУ служить дуже багато чоловіків та жінок. Біля центральної арки присутні зі священником молилися за наших захисників і захисниць, за їхнє здоров’я, незламність і якнайшвидше повернення додому. Молилися за тих, хто стоїть на передовій, тримаючи для нас небо.

Друга частина заходу відбулася у Куточку їхньої весни – куточку пам’яті. Тут молилися за Героїв, які віддали своє життя за Україну, – щоб їхні душі були у світлі, а пам’ять про них жила в кожному нашому кроці.

Любов Юріївна розповіла, що в Куточку в честь загиблих у боях з ворогом та померлими воїнами через хворобу висаджено рідними 39 рослин та рододендрон,”Лев” – дерево надії на повернення 62 воїнів-прикордонників 94-го Чопського загону, які є безвісти зниклими. Також росте магнолія “Яник”, яку разом з рідними висадили на день народження нашого героя, також як дерево надії на повернення. Яник – житель мікрорайону “Яслище”. Він зник безвісти і є одним із тих 62 прикордонників.

У цей час вечірні сутінки вкрили околицю, територія занурилась у темряву. Незважаючи на те, що під час молитви не було електропостачання, учасників це не зупинило. Їхніми провідниками стали запалені лампадки. Тепле світло тремтіло, ніби серця наших захисників. У ці хвилини присутні відчули: світло героїв не згасає. Живі дарують нам захист, силу, віру в завтрашній день, мирне небо над головою, а полеглі – пам’ять і нескінченну опору. Разом вони освітлюють наш шлях до миру. Пам’ятаймо: ЗСУ – це наша сила, наш щит і наша безкінечна вдячність.

Тетяна ГРИЦИЩУК