Тиждень угорського кіно в Ужгороді – історичний екскурс та кінопоказ

4 листопада в арт-центрі «Галерея Ілько» відкрили Тиждень угорського кіно «Угорська рапсодія», присвячений 60-річчю революції в Угорщині 1956 року.

На початку заходу пройшов круглий стіл за участю угорських та українських істориків Яноша М.Райнер, Марії Палашик, Дьордя Дупки, Романа Офіцинського та Івана Мандрика. Темою була «Угорська революція та визвольна боротьба 1956 року».

Генеральний консул Угорщини в м. Ужгороді Йожеф Бугойло, відкриваючи конференцію, наголосив на тому, що такі історичні екскурси є дуже важливими, адже ми вкотре вшановуємо пам’ять тих, хто віддав своє життя за власні переконання та ідеали.

«Саме на цей рік випало 60-річчя Угорської революції, і тільки тепер, після стількох років, ми можемо відкрито згадувати ті події, про які раніше не мали змоги говорити. Із завершенням Другої світової війни боротьба угорського народу не закінчилася, за окупацією йшла окупація. Угорщина безперервно боролася проти чужого панування та комуністичної диктатури, що покалічила всі сфери життя, принесла ув’язнення, страх та жах», – зазначив Йожеф Бугойло.

Угорська революція 1956 року тривала всього два тижні, але за такий короткий період вразила весь світ. Цей народний виступ зламав устрій, створений великими державами після Другої світової війни, і викрив жорстоку реальність системи терору радянського типу. Спонтанне повстання перетворилося на революцію та визвольну боротьбу.

Коли в 1955 році за угодою між великими державами радянські війська були виведені з Австрії, угорці отримали надію, що їхню Батьківщину також покинуть окупаційні війська. Але реальність виявилася іншою, незважаючи на мирну угоду радянські війська перебували на території Угорщини й далі. Тож 23 жовтня угорські студенти організували протести в столиці.

«У 1956 році після десятилітнього приниження та гноблення угорці взяли свою долю у свої руки. Молодь, яка 60 років тому вийшла на вулицю, була звичайною молоддю, але жовтень 1956 року вимагав від неї героїзму та самопожертви, і ці люди, не вагаючись, віддали свої життя за свободу та незалежність. Угорський народ завжди буде вдячний їм, а наступні покоління ніколи не мають забути їхні імена», – підсумував Генеральний консул Угорщини.

4 листопада Угорську революцію було придушено. Тоді загинули тисячі угорських повстанців та сотні радянських військових, відтак було заарештовано десятки тисяч людей, зокрема й тих угорців, що проживали на території Закарпатті та були прихильниками революції.

Модератором конференції був Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців України: «Події, про які ми говоримо сьогодні, не забудуться ніколи, а ті кінострічки, які ми побачимо протягом тижня, допоможуть нам зрозуміти їх ще глибше».

З українських істориків виступив Роман Офіцинський, доктор історичних наук. Він наголосив, що Закарпаття посідає чільне місце в Угорській революції 1956 року. Адже саме в нашій області в той час знаходився новий голова уряду Янош Кадар, а біля села Коритняни була розгорнута радіостанція, з якої він звертався до угорців та закликав зупинити кровопролитну війну. 860 арештованих в’язнів розмістили в Ужгороді, Мукачеві, а також Стрию.

Після конференції відбувся показ фільму з українськими субтитрами «Посол у Бернi». Стрічка знята на основі реальних подій серпня 1958 року, коли два угорські іммігранти увірвалися до посольства Угорщини в Берні й захопили в заручники посла, вимагаючи в нього таємні коди шифрувань.

Протягом наступних днів усі охочі матимуть змогу подивитися ще сім угорських кіношедеврів в арт-центрі «Галерея Ілько».

Вікторія КОПИНЕЦЬ