У Перечині презентували фотовиставку вишивок лемків Закарпаття та міста Краматорськ

Минулої п’ятниці, 23 травня, у рамках святкування Дня міста Перечин у приміщенні Центру культури та дозвілля презентували унікальну фотовиставку вишивок під назвою «Як ниточка до ниточки, так місто до міста». На ній представлені вишивки Перечинщини та міста-побратима Краматорськ. Вона неодмінно стане містком між минулим та майбутнім, між традицією та сучасністю, між Перечином та Краматорськом, між Сходом та Заходом України.

Ведуча Оксана Вайда, директорка краєзнавчого музею міста Перечин, привітавши гостей, зауважила, що ця виставка – шана до традицій, до майстринь та візерунків, у яких закладена історія, душа та унікальність української нації.

– Сьогодні ми зібралися тут, щоб відкрити не просто фотовиставку. Ми відкриваємо двері до глибокої, багатої і, на жаль, не завжди знаної сторінки нашої історії – вишиваної та обрядової спадщини. На цій виставці – більше ніж фотографії. Тут – живе коріння нашої культури, пам’ять поколінь, краса й символізм, які наші пращури, лемки, вишивали не лише на сорочках, а і у своєму серці, у щоденних традиціях, піснях, обрядах, родинних історіях, – виголосила Оксана Михайлівна.

Особливу цінність події додало те, що вона є спільним виставковим проєктом між містами Перечин та Краматорськ. Ця культурна співпраця єднає два регіони – Закарпаття й Донеччину в спільному прагненні зберегти, переосмислити та гідно представити народне мистецтво України.

У непрості для країни часи такі ініціативи мають особливе значення. Вони нагадують нам, що ми сильні – у своїх коренях, у взаємній повазі, в культурному діалозі.

На даній фотовиставці відображено традиційний стрій лемків Закарпаття та обрядовість, зокрема весільний обряд, обряд вінкоплетіння, який внесений до нематеріальної культурної спадщини, та писанкарство.

Старша наукова співробітниця музею історії міста Краматорськ Краматорської міської ради Ольга Пальона розповіла, що до Перечина вони привезли не просто світлини та каталог «Спадщина».

– Ми привезли сюди частину нашої історії, частину нашої пам’яті, частину нашої землі, яку сьогодні продовжує безжально нищити ворог. Але поки живе наша спадщина, наш край живий. Ця фотовиставка була ініційована Краматорською міською радою, підприємцями Краматорська та музеєм історії нашого міста для того, щоб популяризувати не тільки вишивану сорочку. Тут представлені і будівлі серця Краматорська, будівлі, які мають історичне значення, його минуле. І ми зібрали цей скарб. Цей скарб обранений не людьми, він обраний часом, щоб передати його у майбутнє, – наголосила пані Ольга.

Жінка одягнула сучасну блузку з автентичним орнаментом.

– На мені скоріше не вишиванка, а вже сучасне переосмислення давніх традицій, – пояснила пані Ольга кореспондентці «Карпатського об’єктива». – Пошила її мені швея за моїм ескізом. Вишивку я взяла із старовинної сорочки, якій більше сто років і яка побутувала на Донеччині. І вишила бісером троянди на одязі. Вважаю, що це дуже гарно, коли ми не просто пам’ятаємо про традиції, а коли надаємо їм нове прочитання, певне переосмислення, бо це надає певної глибини.

Я одна із авторів каталогу про вишиті сорочки Краматорська кінця 19-початку 20 століття. У нас невелика колекція, близько 30 жіночих сорочок – довгих і коротких. Каталог випустили у 2017 році, в якому додали не тільки опис, а і світлини кожної сорочки, схему крою, щоб люди могли не тільки подивитися, а і прочитати і зробити собі таку сорочку. Коли розпочалася повномасштабна війна, музей закрили, працюємо онлайн. Ми зробили проєкт «Краматорська вишиванка перемоги», де стали викладати перемальовані схеми автентичних сорочок, які побутували у нас, щоб люди могли вишити їх собі й одягнути, коли настане Перемога, – на такій оптимістичній ноті завершила моя співрозмовниця.

Міські голови Перечина та Краматорська – Іван Погоріляк та Олександр Гончаренко – обмінялися традиційними символами – рушниками та короваями.

Переглядаючи світлини, відвідувачі відчули, як тече нитка часу між поколіннями, як поєднуються кольори та символи, як єднаються серця людей з різних куточків України в любові до свого. Яка ж красива і неповторна українська вишивка!

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора