Правила перекладу, або Чому закарпатці інтенсивно вивчають іноземні мови

Нині реалії життя дедалі частіше змушують дорослих ставати учнями. На жаль, більшості краян не вистачає знань, отриманих у школах та університетах, зокрема в галузі лінгвістики.

Із року в рік усе більше роботодавців ставлять перед працівниками нову обов’язкову вимогу – володіння, бодай на розмовному рівні, англійською. У той же час географічне положення області підштовхує закарпатців до бажання відвідати ту чи іншу державу… а без знання мови спілкуватися за кордоном важко.

Трудова міграція, чи Гудбай, Україно!

Згідно з даними Головного управління статистики в Закарпатській області, цього року зафіксовано міграційне скорочення населення на 175 осіб. Ідеться про тих, хто вирішив розпочати життя з «чистого аркуша» в інших регіонах держави та інших країнах. У розрізі області це, звісно, небагато. Утім… це лише офіційні цифри. Насправді мігрантів удесятеро більше. Передусім завдяки заробітчанам. Де-юре вони мешкають у рідних населених пунктах, а де-факто роками трудяться на чужині. Найбільш привабливими країнами для «виробничого турне» є Чехія, Польща, Угорщина, Італія, Іспанія, Канада та США. Звичайно, дехто їде на чужину, не знаючи жодного іноземного слова, і вивчає мову безпосередньо від її носіїв. Проте таких сміливців небагато. Найчастіше краяни опановують хоча б ази англійської, німецької чи французької вдома.

– Перед тим, як їхати до Австралії, я понад рік займався з репетитором. Як мені здавалося, мав достатній рівень володіння мовою і розраховував на те, що без особливих труднощів зможу спілкуватися з корінним населенням найменшого материка планети. Та не так сталося, як гадалося. Мене ніхто не розумів! Я мав неправильну вимову, не вмів грамотно формулювати думки, хоча у виші склав іспит із англійської на відмінно, та ще й поглиблював знання додатково. У нас навчають мови неправильно. Як може педагог, котрий жодного разу не бував в Англії, готувати людей до переїзду, якщо ніколи не чув живої розмовної мови. Це все одно, що мені розказувати про відчуття астронавтів на Місяці, хоча я туди не літав. У «натуральному» середовищі мову вдалося вивчити досить швидко, і зараз я сам можу вдома давати приватні уроки, – зізнається хустянин Василь Король.

На жаль, із-за кордону далеко не всі повертаються в Україну, принаймні в сьогоднішніх непростих умовах.

– В Італії працюю 12 років. Приїхала сюди, не знаючи жодного слова італійською. Перші два роки було дуже важко. Далі знайшла нормальну роботу, вивчилася на фармацевта. Поки донька була школяркою, проводила зі мною тільки літні канікули, жила з бабусею, але мову опанувала добре. Нещодавно мама померла, і я забрала дочку до Риму. Там вона вчитиметься на дизайнера. Тепер додому приїжджаю тільки на два тижні в році. Про повернення в Україну наразі не думаю, – каже інша мешканка міста над Тисою Сільвія Удут.

І подібних випадків чимало. Знайшовши «місце під сонцем» в іншій державі, далеко не всі ризикують вкладати гроші у щось «широкоформатне» вдома… крім, звісно, будинків та автомобілів.

Англійська у трійці лідерів за популярністю на Закарпатті

Нещодавно міжнародна агенція «Lines» провела соціологічне опитування серед мешканців області, під час якого досліджувала, яка іноземна мова користується в нашому краї найбільшою популярністю. Як з’ясувалося, найінтенсивніше наші земляки зубрять угорську. На другому місці – англійська, на третьому – польська. Щодо чеської та словацької, то більшість учать їх без репетиторів або безпосередньо за кордоном. Протягом останнього часу різко знизилася популярність російської та французької, натомість зросла – італійської та німецької.

Слід зазначити, що однією з основних цілей мовної політики ЄС є принцип, аби кожен європеєць, крім рідної, володів ще хоча б двома іноземними мовами. Тож у прагненні до позитивних змін бажання краян опановувати інші мови є цілком логічним. І стосується це не тільки заробітків, але й туристичних подорожей, навчання за кордоном та працевлаштування вдома.

– Іноземна мова є найважливішим інструментом інтеграції в європейське суспільство. Мені як програмісту без англійської просто не обійтися. Недарма кажуть, що скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина, – наголошує хустянин Василь Жук.

Цікаво, що під час опитування 87% респондентів заявили, що хочуть вивчити якусь іноземну мову, і тільки 48% зізналися, що готові це зробити протягом найближчого року. Крім того, 74% опитаних переконані, що додаткове знання англійської може вплинути на рівень заробітної плати в Україні.

До речі, незважаючи на те, що англійська є найпоширенішою в Євросоюзі, поляки мають можливість вивчати українську як другу іноземну мову. Прикро, що на рівні шкільної освіти в нас досі не відводиться належна увага мовному питанню, та й сам принцип викладання давно вже потребує модернізації, адаптації до реального життя.

Марина АЛДОН