В Ужгороді відбулася тематична книжкова виставка з нагоди 175 років від народження Т. Масарика

7 березня у стінах читального залу Наукової бібліотеки ДВНЗ «Ужгородський національний університет» відбулася виставка робіт самого Томаша Масарика, або дотичних до його діяльності та того часу книг, яка приурочена до 175-річчя від народження першого Чехословацького президента та видатного політичного діяча. Значна частина експозицій довгий час перебувала в архівах та спецфондах, тому побачити їх – це унікальна можливість для кожного. Деяким представленим раритетним виданням понад 100 років.

На виставку завітали не лише студентство та викладачі УжНУ, а й гості з інших навчальних закладів, таких як Закарпатська академія мистецтв та Ужгородський Торговельно Економічний Коледж. Вони із захватом діляться своїми враженнями та зазначають, що такі заходи залишають у них позитивний досвід.

Відкрила захід зі словами вітання директорка Наукової бібліотеки Марія Медведь, яка подякувала присутніми і передала слово модераторці заходу. Нею стала ініціаторка зустрічі – Вікторія Воробець, заступниця очільниці підрозділу. Вона приєдналася до привітань і озвучувала не тільки свої, адже з теплими словами до колективу та присутніх зверталися й в онлайн-форматі. Зокрема прозвучало повідомлення-вітання від другого секретаря з гуманітарного співробітництва і звʼязків з українською діаспорою, пресаташе Надії Мальованої. До речі, вона є випускницею Ужгородського національного університету. Також доєдналася викладачка чеської мови словацької кафедри Елішка Кашпер, яка є уродженкою Чеської Республіки, вона підготувала цитату Томаша Масарика: «Демократія – це не тільки форма державного і приватного життя, це погляд на життя; суть демократії – це згода людей, їхнє мирне співіснування, любов, людяність. Успішна політика, як внутрішня, так і зовнішня, свідоме політичне лідерство передбачає згоду громадян в основних думках і в основному напрямку політичної дії. Держава – це не просто механізм, політика – це не просто вправна адміністративна та дипломатична техніка, держава – це обʼєднання громадян на розумних і моральних засадах…». Ці слова були сказані понад 100 років тому, проте й досі залишаються актуальними. Надалі слово перейняла модераторка зустрічі. «Сьогодні ми з вами будемо мати змогу переглянути прекрасні раритетні видання, яким понад 100 років. Ви зможете побачити праці самого Масарика, яких тут надзвичайно багато. У нас були представники дипломатичного корпусу, дипломати з Праги, Словаччини, які підтвердили, що у них навіть в бібліотеках немає цих праць. До того ж вони чудово збереглися, – говорить Вікторія Вікторівна. – У нас є навіть тогочасні закарпатські часописи, адже ви знаєте, що Закарпаття 20 років входило до складу Чехословаччини з 1918 по 1938».

Спікерка відзначила, що цьогоріч Наукова бібліотека, чий фонд є одним з найбільших в Україні, відзначатиме своє 80-річчя. Загалом її обсяг становить понад півтора мільйона книг, велика кількість представлена й у електронному форматі. Працівники дібрали манускрипти, документи, видання та праці як самого Т. Масарика, так і дотичних до його діяльності чи історичного періоду життя діяча робіт.

Більше про життєвий шлях Томаша Гарріга розповіла наступна спікерка – кандидатка історичних наук, доцент кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції, координаторка Ужгородського представництва Чеського центру в Києві Любов Павлишин. Для студентства та гостей вона підготувала виступ на тему: «Томаш Масарик: від національного Міту до бренду Чеської республіки». До того ж згадала про проєкт «Чеська спадщина в Ужгороді», який був реалізований посередництвом представництва Чеського центру Києва в Ужгороді. Це науково-популярний проєкт, що актуалізує чеську культурну спадщину, яка є частиною сучасного Ужгорода. Маршрут охоплює 30 об’єктів чеської культурно-історичної спадщини, які компактно розташовані, взаємопов’язані та відображають міжвоєнну епоху. Для ознайомлення на столах слухачів були буклети з короткою інформацією та покликанням (qr-код) на аудіогід.

Надалі екскурс у культуру минулого продовжив старший викладач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Сергій Ганус. У своєму виступі він презентував тему «Освітня емансипація Підкарпатської Русі за Першої Чехословацької республіки». Розповідь стосувалася освітніх реформ у Підкарпатській Русі після 1918 року, зокрема питання мови навчання, вибору підручників та залучення вчителів. Обговорювалися компромісні рішення щодо використання української, російської та місцевої «народної» мови, а також роль академіків у цьому процесі. Крім того, згадувалося про соціальні гарантії для вчителів і поступовий перехід до власної системи освіти.

Мова йшла і про особливості архітектури, тож Арсен Синевич, студент 1 курсу інженерно-технічного факультету, виступив із презентацією «Модернізація часів Масарика».

До виставки увійшли унікальні матеріали, які довгий час зберігалися у спецфондах, проте зараз, на щастя, їх можна вільно переглянути. Частина експозицій вже пожовтіли та змарніли від часу, на кінчиках сторінок можна було помітити характерні плями від частого гортання сторінок. Працівники опікуються книгами і дбають, щоб це надбання могло зберегтися до наступних поколінь. Більшість з таких раритетних видань розміщенні у відділі «Карпатика», тож наступною до слова запросили його керівницю Марію Чорній. «Це унікальні речі, які в той час надрукувалися, а доступ до книг і навіть до таких періодичних видань не кожен міг собі дозволити. Завдяки цим публікаціям збереглися унікальні свідчення. І тому зараз ми дуже дорожимо ними, про них більше розповідаємо, демонструємо дуже рідко, вже інакше розсипляться. Я вибрала тільки ті, які можна було перенести сюди, такі як «Українське слово», – говорить Марія Іванівна. – Тут номер за березень, а це не тільки місяць дня народження Томаша Масарика, а і Тараса Григоровича Шевченка. І вже в той час на одній сторінці є публікації про Масарика, а на іншій сторінці є про Шевченка». За період з 1920-1930-х років у підрозділі налічується понад сотні видань. Найбільша кількість присвячена шкільництву та книговидаваню. Література, що була винесена до виставки представлена чотирма мовами і є у вільному доступі для відвідувачів. Загалом більшість книг написані народною мовою: з 27 тисяч видань у «Карпатиці» 14 тисяч написані саме нею.

Наостанок до слів приєдналася викладачка кафедри словацької філології Яна Кесселова, яка родом зі Словаччини. Свої емоції вона озвучувала рідною мовою, проте для жителів багатонаціонального міста не було проблемою зрозуміти їх зрозуміти.

Насамкінець відвідувачів запросили переглянути представленні книжкові документи. Надалі виставка буде перенесена до краєзнавчого відділу «Карпатика» і буде представлена у вітринному вигляді ще тривалий час, тож охочі можуть завітати до її стін, щоб на власні очі побачити унікальні творіння та надбання того часу.

Валерія Мельник, Інформаційно-видавничий центр УжНУ