День жалю – 167-та річниця трагічних подій Угорської революції 1848–1849 років. ФОТО, ВІДЕО

6 жовтня в актовому залі Виноградівської ЗОШ № 3 ім. Жігмонда Перені відбулись урочистості, присвячені пам’ятній даті в історії угорського народу. Саме цього дня в 1849 році після придушення Угорської революції 13 військових командирів (мартирів) угорської армії, що боролися за незалежність угорського народу, були страчені. Тож це один із днів жалоби угорського народу, який ушановують з року в рік.

Проведення заходу саме в стінах цієї школи є символічним, адже барон Жігмонд Перені, чиє ім’я носить школа, активно підтримував революцію й сам приєднався до повстанців. Він був членом верхньої палати угорського парламенту і поставив свій підпис під декретом про позбавлення Габсбургів угорського престолу та проголошення незалежності Угорщини. За свою національну позицію він був страчений Габсбургами після поразки революції, однак залишився героєм у народній пам’яті.

Захід традиційно розпочався з українського та угорського гімнів, що прозвучали у виконанні Вероніки Марко.

На урочистості запросили багато поважних гостей, серед яких були Арпад Янош Потапі, Держсекретар Угорщини, відповідальний за національну політику в угорському уряді, та представники його відомства Золтан Кадар і Каталін Любка, Йожеф Бугойло, Генеральний консул Угорщини в м. Ужгороді, Ендре Саліпскі, консул Угорщини в м. Берегові, Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської обласної ради, заступник голови ТУКЗ – КМКС, Гийза Гулачі, заступник голови ТУКЗ – КМКС, депутат обласної ради, Віктор Мікулін, заступник голови Закарпатської ОДА, та Ілдика Орос, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, депутат облради.

«Ми завжди маємо пам’ятати про долю мартирів Угорської революції 1848–1849 років, які 6 жовтня 1849 року зробили свій останній подих перед тим, як подивитися в обличчя смерті. Барону Жігмонду Перені залишилося трохи більше часу – розуміючи, що на нього чекає, він до останнього не відмовився від свої принципів та ідеалів, і був страчений 24 жовтня», – констатував Арпад Янош Потапі, а відтак зачитав уривок зі спогадів очевидців про цей трагічний день в історії угорського народу.

«Жалобні дні, дні пам’яті говорять нам не лише про минуле, вони показують, як люди спільними зусиллями повинні боротися за краще майбутнє. Незважаючи на всі труднощі, які пережив угорський народ, він вистояв. Попри те, що угорськомовне населення проживає на території декількох країн, угорській національній меншині вдалося зберегти свою мову та традиції», – додав  Держсекретар.

Віктор Мікулін зазначив, що сьогодні ми вшановуємо пам’ять людей, котрі дали поштовх національно-визвольній боротьбі угорського народу. Зараз на території України теж іде війна, на якій кожного дня помирають люди, і нікому не важливо, якої вони національності. У цей складний період уроки тих часів показують, що ми не повинні доводити до війн, адже в першу чергу страждають люди.

«Влада області тісно співпрацює з угорськими товариствами, і всі заходи ми повністю підтримуємо. Ми повинні бути толерантними й поважати кожну національну меншину, що проживає на території України», – підсумував заступник голови Закарпатської ОДА.

«Народ, який не пам’ятає своє минуле, не має майбутнього. Сьогодні ми повинні пам’ятати про трагічну осінь тих часів, про придушення повстання. Можемо лише уявити, яка витримка та сила волі була в цих 13-х хоробрих чоловіків. Незважаючи на поразку, прагнення до волі в угорського народу зміцнилося ще більше, це зробило їх стійкішими у своїх переконаннях та цілях. Люди, які прагнули свободи та справедливості, об’єдналися незалежно від свого соціального статусу. Приклад Угорщини є доказом того, що нація спільними зусиллями може вибороти свою свободу та незалежність, звільнитися від загарбників», – наголосив Йосип Борто.

Варто зазначити, що тодішні лідери держав усвідомлювали: якщо революція в Угорщині переможе, їм доведеться зіштовхнутися з серйозними конфліктами на території власних країн, чого вони аж ніяк не хотіли. Таким чином, вихід був один – вони мали придушити цю революцію, що й зробили.

«Революція 1848–1849 років з самого початку була приречена на поразку. Але ця боротьба не була марною, вона дала зрозуміти, що нації та національні меншини повинні отримати свободу й волю, право розмовляти рідною мовою, здобувати освіту цією мовою, дотримуватися власних культурних звичаїв та традицій», – підсумував пан Йосип.

Після промов вихованці школи показали невеличку концертну програму з піснями та віршами. На завершення заходу всі поважні гості поклали вінки до пам’ятника Жігмонду Перені, що знаходиться на території навчального закладу.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ