Чому закарпатці моржують і чи безпечно це

Мова не про тих, хто раз на рік, на свято Водохреща, вирішує піти до річки і зануритися у холодну воду. Як правило, це – не моржі, а просто любителі одноразової порції адреналіну, якщо відкинути релігійний бік питання. Утім є в нас люди для яких плавання у крижаній воді, або ж розтирання снігом є нормою, звичайною практикою і навіть стилем життя. Вони вважають це не просто загартовуванням, а процедурами для покращення самопочуття. Більше того, дехто переконує, що саме зимові купання допомогли позбутися різних недуг. Тож що кажуть моржі про своє трохи незвичне для багатьох захоплення і якої думки про подібний екстрим лікарі? Про це – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Одразу дива не буде

Василь Ковач із Тячівщини моржує вже 8 років. Купається він у будь-яку погоду протягом цілого року. Якщо мороз надто сильний, то хоча б вдома приймає крижаний душ.

«Я завжди мав слабке здоров’я, із дитинства постійно хворів. Це і серце, і судини, і хвороби легенів, і ще цілий букет проблем. У 26 років отримав групу інвалідності. Жив виключно на пігулках. Мамі казали, що до 40 точно не доживу. І так було б, напевно, якби не один цікавий випадок. 8 років тому у санаторії в Трускавці познайомився із одним чоловіком із Києва. На той час підліковував нирки. Він же просто приїхав відпочити з дружиною і щоб побути у красивих місцях трохи подалі від цивілізації. Ми розговорилися, швидко потоваришували і я розповів йому про свої болячки та купу різних проблем. Василь старший за мене на 20 років, але на вигляд ми з ним були, наче однолітки. Я – замучений, розбитий, ніякий. Він же – свіженький, усміхнений, енергійний, бадьорий. Мій новий товариш і розповів про загартовування, моржування, оздоровлення за допомогою сил природи – землі, води, вогню та повітря. Що саме я маю на увазі? По-перше, контакт із водою, незалежно від температури повітря. По-друге, перебування на природі, піші або велосипедні прогулянки, усілякі дихальні вправи просто неба. По-третє, розтирання глиною та піском влітку, снігом – узимку. По-четверте, вуглеходіння, медитації, йога. Усі ми взяті з природи і природа дає нам ресурс для підтримання організму у належному стані, енергію для життя та ресурси для самозцілення», – зазначив «Карпатському об’єктиву» чоловік.

Почавши практики, спочатку пану Василю було непросто до них звикнути. У ефект довго не вірив…Здоров’я усе ще підводило, здавалося, що треба зупинитись і опустити руки. І тільки завдяки наполегливості, на його думку, невдовзі сталося диво.

«Результату я чекав миттєвого, але його не було. Приблизно тільки через два роки нарешті відчув, що хвороби відступають. Весь цей час ми контактували з моїм наставником і він давав поради, підбадьорював і радів першим успіхам. Через три роки я відчув себе вже настільки добре, що здавалося, ніби знову на світ народився. Зараз не хворію зовсім, навіть про застуди забув і про головний біль. Але шлях до цього був тривалим і непростим», – запевнив закарпатець.

У пошуках гормону щастя

Ірина Марко з Мукачева теж прихильниця здорового способу життя. Також моржує, але не тільки…

«Я взимку постійно гуляю босоніж по снігу, розтираюся ним, проводжу 15-20 хвилин роздягнена на свіжому повітрі. Не можу сказати, що колись сильно хворіла, але відколи займаюся загартовуванням, почуваюся набагато краще. Колись страшенно мерзнула, а відколи стала вегетаріанкою, а це – більше ніж 15 років тому, почала мерзнути ще більше. Подруга з Франківщини, яка займається оздоровчими практиками, із якою разом вчилися в університеті, і з якою підтримуємо з’язки до сьогодні, порадила почати з контрастного душу і поступово навчити організм «дружити» з холодом. Зараз мені ніякий мороз не страшний, ніяка зима. Практично не мерзну. Вмію «увімкнути» певний режим «економії тепла» у голові… і просто насолоджуюся життям. Звісно, до цього стану прийшла не одразу, а через більше ніж 10 років постійних практик», – стверджує жінка.

Пані Ірина впевнена, що завдяки крижаним процедурам покращується кровообіг і з’являється в організмі гормон щастя.

«Усі пори року переношу нормально. Влітку практично не вилажу з басейну у нас у дворі. Взимку занурююся у діжку з холодною водою. Роблю це теж вдома. Розтирання снігом називаю кріопроцедурами. Навіть вчені доводять, що низькі температури позитивно впливають на шкіру, допомагають організму омолоджуватися. Зараз модними є навіть різні кріокамери у всьому світі. Холод зцілює артрит, лікує серцево-судинну та нервову систему. Утім як запевняє німецький дослідник Вольф Канке, ідеального результату можна досягти тільки завдяки снігу. Температурні стреси завжди тримають нас у тонусі. Але важливо не «переборщити». Людина завжди має чітко для себе знати, коли сказати «стоп». Привчати організм потрібно з кількох секунд, поступово збільшуючи протяжність будь-якої процедури. Та й краще починати просто бувати на свіжому повітрі у купальнику з осені, аби до зими тіло встигло адаптуватися», – каже Ірина Марко.

Якщо все робити грамотно, людина не захворіє

Але чи традиційна медицина вважає такі процедури справді корисними і як собі з ними не зашкодити?

«Є багато прикладів із життя, коли завдяки терапії холодом хворі справді виліковувалися. Якщо дотримуватися певних правил, принаймні захворіти точно не можна. Є випадки, коли навіть горло лікують «охолоджувальними процедурами», – каже хустська лікарка Магдалина Рокосовик. – Під дією холоду, звужуються судини і це їх тренує, робить еластичними та здоровими, покращується циркуляція крові, мікроциркуляція внутрішніх органів, навіть робота мозку. Лейкоцити поглинають шкідливі утворення і організм дійсно лікує сам себе. Після таких купань покращується м’язова сила і збільшується продуктивність праці. Моржуванням можна зцілити багато хвороб, хоча, звісно, не всі».

Медикиня радить все ж не одразу бігти в мороз на річку, а починати загартовування вдома з контрастного душу.

«Є категорія людей, яким взагалі не варто таким займатися. Я б радила все ж проконсультуватися з фахівцем. Для інших назву основні правила, яких би рекомендувала дотримуватися. Передусім, перед зануренням треба розім’яти тіло, можна робити якісь фізичні вправи, побігати, пострибати. Не пірнайте з головою, не вживайте алкоголь перед подібними процедурами. Сам процес має займати менше хвилини, аби не переохолодитися. Краще не ходити до водойми щодня, для зміцнення імунітету достатньо 2-3 рази на тиждень. Також дуже важливо, аби до експериментів людина була готовою психологічно», – наголошує вона.

Загалом моржувати чи ні – вирішувати кожному особисто. Але справді, якщо подумки хтось до цього не готовий, краще не ризикувати. Крім того, дійсно існує категорія людей, для яких подібні процедури можуть становити небезпеку. Тим не менше, любителі «крижаного драйву» справді нерідко демонструють хороше самопочуття та мають гарний фізичний вигляд.

Марина АЛДОН