Снігові будиночки, ельфів та інші зимові сувеніри виготовляє подружжя з Хуста

Зимові свята – період, коли оселю хочеться оздобити по-особливому, аби відчути, як кажуть, дух і атмосферу Різдва. Тому й не дивно, що умільці створюють цілі серії тематичних сувенірів, використовуючи при цьому різноманітні техніки та матеріали.

Подружжя Магдалини та Володимира Сідун із Хуста вражає унікальністю дерев’яних виробів. Чого тільки немає у колекції майстрів. При цьому, улюбленим хобі обоє займаються тільки у вільний від роботи час, не є професійними митцями, теслями… та у кожен сувенір краяни вкладають не тільки усі свої вміння, талант, але й частку серця. Більше про свої креативні дерев’яні сувеніри закарпатці розповіли «Карпатському об’єктиву».

Усе почалося зі світильника

Пані Магдалина працює у б’юті-індустрії, тож красу, як переконана, хоче бачити не тільки в жінках, але й довкола себе.

«Усім нам хочеться мати вражаючий вигляд, справляти на оточуючих позитивне враження, але для повного щастя необхідний ще й затишок у рідному домі. І найбільше його допомагають створювати звичайні дрібниці… Скажімо, гарна ваза на столі, підсвічник, картина, навіть подушка на дивані. Я загалом поціновувачка прекрасного. Творчу жилку мала в собі з дитинства, але фах обрала раціонально – аби приносив прибуток. Тим не менше, завжди хотілося якоїсь самореалізації, якоїсь іскри. І наше з чоловіком спільне захоплення саме допомогло компенсувати потреби», – зізналася вона «Карпатському об’єктиву».

Пан Володимир – столяр-самоучка. Працювати з деревиною навчився від батька.

«Я працюю водієм. Утім маю вдома необхідне обладнання і своїми руками можу зробити не тільки двері, а навіть шафу. Фігурки з дерева почав вирізати ще малим. Але потім закинув. А декілька років тому дружина показала в одному журналі світлину дуже гарного декоративного світильника і спитала, чи міг би я таке змайструвати, мовляв, вона сама б оздобила, розписала, задекорувала. Так і зародився наш сімейний творчий тандем. Із того часу ми почали займатися усілякими цікавинками. Я майструю, вона оздоблює. І так… уже років 7», – зізнався чоловік.

Саме новорічні сувеніри подружжя почало виготовляти 5 років тому. Із того часу колекція поповнюється все новими й новими виробами…. А всього їх декілька сотень…

«Починали ми з настільних різьблених ялинок зі справжніми гірляндами. Нещодавно вони були трендом, потім поступово перейшли на кульки, різні прикраси. Пробували робити також свічки для новорічного столу у дерев’яних підсвічниках, підставки під пляшки з шампанських. Зараз новинкою є снігові будиночки. Вони можуть бути самостійно настільною композицією, або стояти під ялинкою. Їх у нас зараз декілька видів різних розмірів та форм. Є й крихітні – як ялинкова іграшка, є й досить великі – до 60-80 сантиметрів у висоту. Вони цікаві тим, що в них можна поміщати подарунки для діток», – додає Володимир Сідун.

Декорувати вироби довше, ніж виготовляти

Якщо з дерев’яною основою все зрозуміло, то декор у виробів щоразу різний. І ним займається саме господиня.

«Я самостійно опанувала різні техніки. Вчилася по інтернету. Вчуся й зараз, мені цікаво дізнаватися щось нове. Найчастіше виконую розпис виробів, але іноді більш доречним вважаю декупаж. Крім того, роблю різні декоративні напилення. Оздоблювати вироби – найбільш цікавий етап процесу. Саме після цього вони стають довершеними, цікавими і унікальними. Працювати з деревиною приємно, вона – не пластик, не скло, а жива матерія. Між іншим, першу дерев’яну скриньку я розписала ще у 14 років. Мені її подарувала тітка. Вона була дуже простенькою, магазинною, безбарвною, навіть без лакового покриття. Захотілося причепурити. Тоді розмалювала її гуашшю і покрила лаком. Вийшло так гарно, що захоплювалися всі рідні. Намалювала на кришці соняшники та пшеницю. Зараз же вироби і шпаклюю, і покриваю спеціальними розчинами, і декорую різними підручними матеріалами», – зізнається майстриня.

Як наголошує пан Володимир, за один вечір він може зробити декілька виробів, але іноді над одним працює і по декілька днів.

«Якщо щось нескладне, то робота йде швидко. Якщо ж конструкція з багатьох деталей, які ще й потрібно між собою акуратно кріпити, це – додаткові затрати часу. А от жінка більше одного виробу за вечір не оздобить. Її робота більш марудна, але в той же час більш цікава. Мені до душі найбільше виготовлення янголят, а дружині ж приємніше декорувати снігові будиночки, бо там більше плоскої поверхні і можна дати більшу волю фантазії. Загалом тішить, що ми гарно доповнюємо один одного не тільки в житті, але і в роботі», – стверджує умілець.

Крім розпису по дереву хустянка ще захоплюється свічкарством.

«Не сказала б, що це хобі – щось дуже серйозне, але мені воно також у радість. Люблю працювати з соєвим воском та різними ароматизаторами. Яке ж Різдво без свічки? Тож експериментую, вивчаю різні тонкощі і у вільний час виготовляю простенькі свічки. У оригінальному дерев’яному підсвічнику вони мають дуже гарний вигляд, а аромати можуть бути на всякий смак», – каже пані Магдалина.

Крім зимового святкового декору подружжя Сідун виготовляє ще й інші цікаві речі.

«У нашому доробку є й усілякі світильники, скрині для прикрас, скарбнички для грошей, навіть іграшки для дітей. Сам я навіть половину домашніх меблів виготовляв, сходи робив, альтанку майстрував. Любов до роботи у мене від батька, він був справжнім майстром на всі руки. Між іншим, хату ми будували саме з ним та з моїм братом, без будь-якої сторонньої допомоги», – зізнається пан Володимир.

А його дружина додає:

«У нас вдома цілий арсенал станків та інструментів, тож Володимир не дає їм припадати пилом. Мені ж усе, що потрібно для роботи, довелося купувати. Утім справа того була варта. Звісно, не все в мене одразу виходило. Вчилася не раз на власних помилках. Проте головним у будь-якій роботі є наполегливість. Не можна опускати руки, треба йти до мети, шліфувати навички до тих пір, поки роботи не стануть бездоганними. Для нас обох хобі є віддушиною, можливістю цікаво разом провести сімейні вечори. Ми не дивимося телевізор, але під час роботи слухаємо приємну музику».

На перспективу подружжя мріє спробувати виготовляти ще й дерев’яний посуд.

«Із дерева можна робити ложки, миски, тарілки, підноси, таці. Нехай вони будуть декоративними, але радуватимуть око. Для кухні такий декор може стати гарною оздобою. Та і в якості подарунка – непогана річ. Ну і ще я маю бажання спробувати себе в живописі. Але це – у довготривалій перспективі», – зізнається Магдалина Сідун.

Марина АЛДОН