Як закарпатці відзначають зимові свята у Празі

Чехію закарпатці облюбували давно. Ще до початку війни чимало краян туди їздило на заробітки, а після 22 лютого 2022 року мешканців нашої області там стало у рази більше. Найбільшим попитом серед наших земляків користується Прага. За кордон закарпатці переважно втікають від економічних проблем і неможливості знайти гідну роботу вдома. Але не тільки… Хтось із молоді прагне здобути європейську освіту, а хтось із жінок – бути поруч із чоловіком, який там працює.

Ірма Чохняй із Мукачева раніше була вчителькою. Наразі – екскурсоводка у Празі. Виїхала влітку 2022-го. Каже, що швидко опанувала мову, пройшла перекваліфікацію, знайшла роботу, вивчила цінності та традиції чехів. Зимові свята пані Інна разом із родиною в цьому році, як і в минулому відзначатиме у Празі. Вона поділилася з «Карпатським об’єктивом» своїми спостереженнями про те, як святкують Різдво на Новий рік чехи та наші земляки, які зараз мешкають там.

Із закарпатцями у чехів багато спільного

Для Ірми Чохняй це – вже другі зимові свята у Чехії. Жінка каже, що від наших вони різняться не сильно.

«Виїхати мене змучили три причини. По-перше, чоловік у Чехії вже шість років, хотілося бути поруч із ним. По-друге, син закінчив школу і вступив у один із університетів Праги, вчиться на архітектора. По-третє, я мала низьку зарплату, а зараз заробляю у рази більше і працюю набагато менше. Нотрифікувати український диплом нескладно, але я вирішила змінити сферу діяльності і знайшла себе в туристичній галузі. Закарпатців у Чехії дуже багато, мова нескладна, тож я відчуваю себе практично, як вдома. Тим більше, що біля мене – найрідніші люди, моя сім’я», – зізналася «Карпатському об’єктиву» мукачівка. – У Празі знайшла багато друзів-українців. На свята часто завжди збираємося, аби разом провести час. І це стосується не тільки Різдва та Великодня. Із чехами також у нас багато спільного, але менталітет усе ж трохи різний».

Різдво закарпатці у Празі відзначають, як і вдома. Одні – 25 грудня, інші – 7 січня. При цьому активно ходять у гості один до одного, колядують.

«Чехи переважно атеїсти, хоча на Святвечір на месу йде багато людей. Церкви є як католицькі, так і православні та протестантські. Ми з родиною святкуємо із 24 по 26 грудня. Готую ті страви, що і вдома. Колядуємо добре відому у нас вдома «Нову радість», «Ішла звіздар краєм світа», «Радуйся», «Mennyből az angyal», оскільки я з родини етнічних угорців, а також чеську колядку «Pásli ovce valasi». Ходимо у гості до друзів, а вони приходять до нас. Хоча для чехів Різдво – сімейне свято», – зазначає закарпатка.

Оскільки Ірма Чохняй працює у сфері туризму, добре вивчила чеські традиції.

«Я проводжу екскурсії у тому числі для іноземців. Добре володію англійською та німецькою мовами, чеською та угорською. Закінчила піврічні курси, де отримала багато цінних знань, але ще більше поглиблювала їх самостійно, шукаючи інформацію у мережі та розпитуючи корінних чехів. На зимові свята до Праги приїздить багато туристів із усієї Європи. Їм цікаво дізнатися місцеві особливості, відчути атмосферу та побачити колорит», – запевнила жінка.

Різдво – свято для родини, Новий рік – для друзів

Тож які відмінності у святкуванні Різдва між Чехією та Закарпаттям?

«Різдво і в нас, і в чехів – період див. Якщо Новий рік обмежується гуляннями на площах та феєрверками, то до Різдва ретельно готуються. Будинок причепурюють не тільки штучними ялинками, але й неодмінно гілками живої хвої. Це, вважається, виганяє з оселі злі сили та проблеми. Атрибутику до свят на вулицях встановлюють перед святом Миколая. Також причепурюють вітрини, починає працювати ярмарок. Мікулаш тут ходить із закрученою палкою, торбою, ангеликами та чортиками аж до самого Різдва. А на Святвечір діти вірять, що подарунки приносить сам Ісусик. Ялинку наряджають всією родиною», – наголошує жінка.

У є Чехії, за словами закарпатки, і досить цікаві звичаї, маловідомі у нас.

«Чеською Різдво називається «Vánoce». Дітям купують Адвент-календар і вони щодня відкривають одне віконечко та дістають звідти там смаколики. На вхідних дверях, як і у всьому католицькому світі, вішають різдвяний вінок. Інший, із 4 свічками, ставлять на стіл. Кожну неділю запалюють по 1 свічці. 24 грудня, тобто Святвечір, у них називається «Щедрий день». На вечерю подається велике розмаїття наїдків. Починається вона після заходу сонця, з появою на небі першої зірки. Як і у нас, на столі має бути 12 пісних страв. Кожен має хоча б спробувати з кожної. Обов’язковою стравою є смажений короп. Цих риб спеціально вирощують до Різдва і продають на ярмарках. Більшість надають перевагу уже засмаженим, аби не готувати самим. Вважається, що короп приносить у родину благополуччя. Аби ж у гаманці завжди були гроші, туди ставлять луску риби. А ще чехи цілими сім’ями купують живих коропів і перед застіллям із дітьми ідуть до Влтави та випускають їх у воду. Також на Святвечір обов’язково подають картопляний салат, квашену капусту, рибну юшку та різні грибні страви», – розповідає пані Ірма.

Мукачівка додає, що Різдво у Чехії – сімейне свято, люди нікуди не виходять і всю ніч проводять за столом. Навіть якщо хтось прийшов і подзвонив у двері, вставати і відчиняти не можна.

«За різдвяним столом повинна сидіти парна кількість людей. Якщо у родині, наприклад, п’ятеро осіб, для шостого ставлять запасну тарілку. На десерт тут подають традиційні солодощі – яблучний штрудель, пироги та печиво. Подарунки один одному залишають під ялинкою. Малеча вірить, що вночі через вікно їх приносить Ісусик. Навіть пишуть йому листи, зазначаючи, про що саме мріють і просять, аби він їм подарував. Є також повір’я для незаміжніх дівчат. Аби вийти заміж у наступному році, на Різдво потрібно сидіти у кутку столу», – наголошує вона.

За словами Ірми Чохняй, у чехів взагалі багато святкових повір’їв, але більшість із них вони просто вважають веселими забавками.

«Як на мене, доволі цікавою є розвага з гаданнями. Кожен пише на листочку якісь власні побажання. Папірці загортаються і ставляться на тарілку. А потім усі витягають по одному. Там може бути, наприклад, побажання щастя, багато грошей, посмішок щодня чи ще щось. Можуть бути і смішні поради. Новий рік же тут називають Сильвестром, бо 1 січня відзначається день цього святого. Це – свято не сімейне, а для друзів. Особливо молодь відзначає його у компаніях однолітків у кафе та ресторанах. Перед Новим роком треба винести з хати все сміття, витерти пил, замінити постільну білизну та сховати випраний одяг. Одягнути необхідно усе нове, а також помиритися з тими, з ким у сварці та повернути борги. А у перший день року всі вирушають на прогулянку – чи містом, чи кудись на природу», – каже закарпатка.

Наші ж краяни, як переконує пані Ірма, і далі більше дотримуються власних традицій, хоча цікавляться й чеськими… і багато хто їх навіть поєднує із власними.

Марина АЛДОН