В Ужгороді до 100-річчя від дня народження Мігая Ваці організували конференцію

10 грудня з нагоди 100-ї річниці від дня народження поета і перекладача Мігая Ваці в обласному центрі провели пам’ятну конференцію. Захід організували Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді спільно з кафедрою угорської філології Українсько-угорського навчально-наукового інституту Ужгородського національного університету та Центром гунґарології. Подія, координована благодійним фондом «Ґеніус», відбулася в стінах Центру гунґарології за підтримки угорського уряду, Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена.

У межах навчальної поїздки в конференції взяли участь студенти угорської філології Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, Ужгородського національного університету та старшокласники Ужгородського ліцею № 10 ім. Габора Дойко.

Завідувачка кафедри угорської філології Христина Зикань, представивши гостей, торкнулася питання, що означав Мігай Ваці десятиліття тому і що означає для сучасного покоління.

– З молодими людьми ми не зможемо обговорити, за що вони люблять його творчість. Останнім часом її популярність знизилася, але якщо подивитися на свою вікову категорію, то ми все ще пам’ятаємо Мігая Ваці, адже чи не в кожному запрошенні на випускний була його цитата: «І хай відчують за рукостисканням, що ти хочеш добра і що ти хороший; і нехай один їхній погляд переконає тебе: ти живеш заради чогось прекрасного – тобі варто жити». Саме в такому дусі хочеться почати сьогоднішню розмову, – зазначила Христина Зикань.

Перший заступник Генерального консула Угорщини в Ужгороді Ласло Віда у своєму виступі наголосив, що ми згадуємо поета, котрий для багатьох з нас був визначальним у вивченні літератури. За словами дипломата, він і сам належить до покоління, яке добре пам’ятає, що не відбувалося жодного шкільного свята, де б не звучав твір Мігая Ваці. Найчастіше це був вірш «Ще не досить!».

– Цього року ми відзначаємо 100-річчя від дня народження поета й перекладача, лауреата Премій ім. Кошута та Аттіли Йожефа. І хоча смерть забрала Мігая Ваці в дуже молодому віці, він мав величезне визнання за життя, був соціальним поетом до глибини душі, і навряд чи є перебільшенням сказати, що він був найбільш популярним, декламованим та цитованим поетом за системи Кадара в Угорщині. Однак після смерті в 1970 році популярність Мігая Ваці зменшилася, почалася дискусія про його творчість, під час зміни режиму його культ зник, а вірші, які раніше були майже обов’язковими на конкурсах декламаторів і шкільних святах, забулися. Після зміни режиму творчість поета відійшла на другий план. На суспільну думку вплинуло й те, що щоденникові записи Мігая Ваці, зроблені під час революції 1956-го, були опубліковані лише через 26 років після його смерті. Досі немає консенсусу стосовно місця його поезії в угорській літературі.

Часткову відповідь на питання щодо секрету успіху поета дає Дюла Ійєш у передмові до книжки «Серце, яке б’є сто двадцять», виданої після смерті Мігая Ваці: «У кожному його рядку було прагнення говорити і про складні речі, водночас бути зрозумілим, більше того, загально зрозумілим. Він хотів впливати. Впливати на тих, від кого прийшов, надаючи розраду, підбадьорення, пояснення. І впливати на тих, серед яких відчував, що він голос цього прошарку».

Директорка Центру гунґарології Елеонора Борто розповіла, що їхній заклад з великим задоволенням відгукнувся на ініціативу надати простір для проведення конференції.

– У січні в нас відбулася презентація двомовного видання «Витязя Яноша», і я відзначила, що на початку року ми доволі високо поставили планку й не відомо, чи вдасться перестрибнути її до його кінця. Схоже, ми завершимо 2024 рік подією високого рівня. Останнім часом оцінка творчості Мігая Ваці була предметом дискусій, і ми сподіваємося, що наша конференція посприяє тому, щоб він зайняв належне йому місце в угорській літературі.

Після урочистого відкриття виступи проводилися в трьох секціях. Зокрема директор Інституту мови та літератури Університету Ніредьгази Карой Міня у своїй презентації розповів про заходи, організовані протягом року в рідному місті поета – Ніредьгазі, – до якого він був дуже прив’язаний.

На конференції низка спікерів високо оцінили важливість поезії Мігая Ваці та поділилися своїми думками щодо його творчості. Дьордь Дупка, Єва Фінта, Ґерґей Марчак, Елеонора Ковач, Евеліна Балла та Оксана Талабірчук торкнулися впливу Мігая Ваці на закарпатську угорську літературу, розповіли про культурну спадщину поета та українські переклади його віршів.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap