В Іршаві попрощалися із загиблим Героєм, який довго вважався зниклим безвісти

3 листопада в Іршаві прощалися із полеглим захисником – солдатом, стрільцем – санітаром 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу механізованого взводу механізованої роти військової частини А 0362 Ярославом Федорці.

Ярослав Іванович Федорці народився 12 листопада 1974 року в м.Іршава. Навчався в Іршавській СШ №1. Після закінчення школи, разом із братом-близнюком Сергієм продовжив навчання в Київському республіканському спортивному інтернаті. Опісля служив у армії в танкових військах. Працював тренером з футболу в Іршавській спортивній школі та був відомим футболістом місцевого ФК «Бужора», який у 1995 році став чемпіоном області. Далі була робота за кордоном, але з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну повернувся додому. Був мобілізований 8 березня 2023 року. Служив під Черніговом та на Донецькому напрямку. Загинув 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності української держави, перебуваючи на бойових позиціях на околиці села Семенівка Донецької області. Із 5 березня – вважався зниклим безвісти. Тільки через кілька місяців вдалося евакуювати тіло й ідентифікувати його за ДНК.

Прощання із захисником розпочалося на рідному подвір’ї по вулиці Шевченка, де настоятель Петропавлівського храму о.Михаїл Лях відслужив панахиду. Опісля траурний кортеж під супровід військового оркестру з Мукачева попрямував центральною вулицею міста до згаданої церкви. Священнослужителі відслужили заупокійну літургію, яку очолив протоієрей о.Василій Жупанин.

Вшанувати Героя та підтримати рідних прийшли друзі, сусіди, побратими та військовослужбовці. Військовослужбовець зачитав і вручив матері Ярослава Федорці пам’ятний лист від Головнокомандувача, генерала Олександра Сирського на знак глибокої вдячності та жертовне служіння в лавах ЗСУ. По тому жалобна хода попрямувала на кладовище на вулиці Українській, де Ярослава Федорці поховали з військовими почестями поруч побратимів на території Меморіалу.

Боєць був спортсменом, патріотом, користувався авторитетом у друзів й побратимів, завжди був готовий допомогти… У Героя залишилися мама, дружина Наталія, син Станіслав, брат Сергій і вуйко Василь, який опікувався племінниками, як синами. Щирі співчуття родині полеглого Ярослава!

Вічна пам’ять і шана Воїну-Захиснику!

Важко знайти потрібні слова, неможливо заспокоїти біль та гіркоту від втрат. Кожен загиблий воїн – це болюча рана на душі кожного з нас. І не буде ніколи прощення за забрані життя українців.

Про це повідомляє Іршавська міська рада.